Бурлака Олег Анатолійович («Олеш»)

Бурлака Олег Анатолійович

Дата та місце народження: 5 липня 1972 р., м. Донецьк.

Дата та місце загибелі: 15 лютого 2015 р., с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Загинув 15 лютого 2015 р. під час бою поблизу села Широкине (Новоазовський район Донецька область). Того ж дня загинули старшина О. Шабельний та солдат Є. Тельнов.

Сімейний стан: Залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Місце поховання: м. Чернігів (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 8, місце 23.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою "За оборону Маріуполя" (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Олег Анатолійович народився 5 липня 1972 р. у місті Донецьку, згодом його родина переїхала у селище Олександрівка Мар’їнського району Донецької області. Після закінчення середньої школи 1989 р. призваний на строкову військову службу до лав Радянської Армії, проходив її у навчальній танковій дивізії, дислокованій у селищі Десна Козелецького району Чернігівської області. 1991 р. вступив до Донецького вищого військово-політичного училища, але 1993-го разом з кількома товаришами подав рапорт про відрахування з навчання і звільнення в запас. Протягом 1993–1995 рр. навчався у Донецькому відкритому університеті, у 1996–2005 рр. працював на одній з шахт Донеччини. 2006 р. відкрив власну невелику справу, виготовляв меблі.

У березні 2014 р. записався добровольцем у місцевому військовому комісаріаті. 10 вересня 2014 р. перевіз родину до Чернігова, а сам 14 вересня уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, обійнявши посаду командира відділення у батальйоні спеціального призначення НГУ «Донбас». На початку 2015 р. переоформлений у підрозділі як призваний на військову службу за мобілізацією.

На рекламних площах у м. Чернігів на честь Олега було встановлено бігборд з портретом та інформацією про Героя.