|
Обставини загибелі: Зник безвісти 19 (20) січня 2015 р. під час оборони Донецького
аеропорту. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, виявлених під завалами після підриву російськими бойовиками будівлі нового
терміналу і доставлених до Запоріжжя. Похований із військовими почестями поруч із могилою батька 30 листопада 2015 р.
Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.
Сімейний стан: Залишилися батьки (57-річний батько, Петро Тодорович, який тяжко переживав
загибель Володимира, помер 3 листопада 2015 р.), дві старші сестри та молодший брат.
Місце поховання: с. Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 9, місце 15. 
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). 
Указом № 20 від 3 грудня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
 |
ГЕРОЮ-ВОЛОДИМИРУ!!!
Душа Володі пом’яне нас
Літає, дивиться весь час
А він питає свою долю
Чому завдав родині болю
Чом в мами очі голубі
Наразі в смутку і журбі
Чом серце материнське крає
Чом сина у живих немає???
Чом сльози у сестер і брата?
Чому сумна батьківська хата?
Чому всі друзі і рідня
Чекають звісточки щодня?
Чому мовчить давно твій сотий?
Чом в рідний дім везуть двохсотий?
Чому все так, а не іначе?
І кожен з нас в душі заплаче
Може заплаче й заридає
Немає правди в ріднім краї
Бо вже давно брехня і зло
Народ в безодню потягло
Брехня і зрада навкруги
Куди не глянеш – вороги
Продажні всі чини-зарази
Жадоба до грошей і влади
Кому війна потрібна ця?
Нема їй краю і кінця…
Комусь вона зараз на руку
Комусь вона – тягар і мука
Хтось кров за неньку проливає
Її боронить, захищає
А хтось їй зрадив вже давно
І в очі бреше все одно
Кому і що на це сказати?
Кому питання це задати?
Лиш в мами з уст воно полине
Коли і хто верне їй сина???
Бо син поліг в нерівнім бою
Такі сини – завжди ГЕРОЇ
Володя з нами, в нашім краю
Він наш ГЕРОЙ, ГЕРОЇ не вмирають!!!
Такий відважний, героїчний
В наших серцях житиме вічно!
За нього Богу помолімося
І на коліна приклонімося
Світлана Мінтенко (с. Великий Кучурів, живе у селі Тисовець) |
 |
|
 |
|
Дякую тобі друже що ми живемо мирно та спимо спокійно
Павло Калинюк ГО "ПРОМІНЬ НАДІЇ" |
Низько схиляємось перед Тобою, Герою, за те, що поклав за нас своє життя.
від Чернівців | |
