|
Обставини загибелі: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж
селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи
92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна
російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з
Романцовим І.С.,
Бризгайло С.В.,
Безщотним Ю.В.,
Лепетюхою В.В.,
Чорним С.С.,
Карпенко О.Г.,
Батраченко Р.В. та
Деребченко А.В.. 16 вересня
2014 р. тіло Бутиріна А.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан").
Ідентифікований за експертизою ДНК. Перепохований в серпні 2016 р.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Місце поховання: м. Кременчук, Полтавська область, Свіштовське кладовище, Алея Героїв АТО (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 18. 
Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
 |
| від Кравченко Олександра | |
