Романенко Роман Сергійович («Біч»)

Романенко Роман Сергійович

Дата та місце народження: 21 січня 1994 р., м. Дніпро.

Дата та місце загибелі: 10 серпня 2019 р., сел. Новолуганське, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Молодший лейтенант.

Посада: Заступник командира групи.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення "Азов", Східне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: 10 серпня 2019 р. група розвідників на чолі з Романом Романенком виконувала бойове завдання з розвідки передових позицій на т.зв. «Світлодарській дузі». На жаль, ворог виявив групу і зосередив по ній щільний вогонь з гранатометів та стрілецької зброї, через що було прийняте вимушене рішення про відхід. Під час відходу командир підірвався на мінному загородженні. Евакуювати того ж дня тіло загиблого командира під обстрілом бійці не змогли, і наступного дня його забрали бойовики. Після переговорів тіло передали українській стороні 13 серпня через посередників.

Сімейний стан: Залишилась мати.

Місце поховання: м. Дніпро, Чаплинське кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 10, місце 1.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Герої не вмирають
від Артура		 Вічна пам'ять Герою!
від родини Коваленків

10 серпня 2019 року на Світлодарській дузі, під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на фугасі загинув 25-річний молодший лейтенант Роман Романенко.

Останні сім місяців свого життя Роман, який мав позивний «Біч», захищав Батьківщину безпосередньо на передовій. Корінний дніпрянин, він майже три з половиною роки тому одягнув однострій воїна окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов», де обійняв посаду снайпера. За свій професіоналізм (а його куля для ворога, як правило, завжди була останньою), він неодноразово заохочувався командуванням. Наполегливий та відповідальний боєць, Роман пройшов службовий шлях від солдата до офіцера – незадовго до загибелі йому було присвоєно військове звання «молодший лейтенант».

Відважний воїн і надійний бойовий товариш, Роман був серед тих, хто в березні 2019 року врятував життя пораненому в ході бойової операції однополчанину, командиру групи снайперів. Рідко кому вдається завести багато друзів, проте молодший лейтенант Романенко належав до таких людей – багато бійців його підрозділу мали за честь дружити і воювати з ним пліч-о-пліч. Роман не зациклювався на війні, любив життя і мав різносторонні захоплення – любив подорожувати, цікавився фотографією та займався боксом.

Коли молодший лейтенант Романенко загинув, побратими тричі намагалися забрати його тіло з поля бою, але ворог щоразу відкривав по «азовцям» шквальний вогонь. Під його прикриттям бойовики забрали понівечене тіло гвардійця. Нехтуючи усіма писаними і неписаними законами війни, сепаратисти виклали в Інтернет фотографії загиблого, поширювали неправдиву інформацію щодо його смерті, і тільки за три дні, в результаті попередньо спланованого обміну тілами загиблих, його нарешті повернули до своїх. Рештки ж свого найманця, раніше покинутого помирати біля населеного пункту Зайцеве, сепаратисти забирати не захотіли.

Молодшого лейтенанта Романа Романенка поховали із військовими почестями в його рідному Дніпрі. Прощалися з мужнім військовослужбовцем не лише побратими, а й сотні містян.

– Загинула безумовно достойна людина, бойовий офіцер, досвідчений воїн, який був у змозі ухвалювати виважені рішення на полі бою. Я можу сказати лише одне: за своє ганебне поводження стосовно нашого бійця, ворог заплатить кров ю! – скаже прощаючись з Романом один з його бойових товаришів з позивним «Редіс».