|
Обставини загибелі: Загинув 10 серпня 2015 р. в бою під час оборони позицій 72-ї
окремою механізованої бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область). Разом з Євгеном загинули
В. Тіліженко,
В. Лавкай та
А. Бодяк.
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та син.
Місце поховання: с. Михайло-Ларине, Жовтневий район, Миколаївська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 9, місце 24. 
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
 |
 |
 |
| от сына Виталия |
от жены Людмилы |
от Ирины Лунгул |
|
Наш Герой
Так никогда учебный год не начинался столь печально,
Задумчиво стоял народ,слезу роняя,не случайно.
Мемориальная доска мрачила праздничные двери
И общешкольная тоска, напоминала о потери
Как оправдания слова звучали грустно военкома
И горьким шёпотом молва лилась в стенах родного дома
Вот твоя школа - дом родной ты накоплял здесь силу знаний
Сегодня все горды тобой и чтут минутою молчанья
Для Украины ты - герой,твой подвиг виден в детских лицах
И с высоты им облик твой улыбкой доброю искрится
Ты отдал жизнь ,чтоб им жилось без войны,без горя и печали
Чтобы страдать им не пришлось, чтоб их отцы не погибали
Мы преклоняясь пред тобой в душе скорбим о страшной вести
Твой подвиг - вечен и живой,стоит на пьедестале чести. | |
