Обставини загибелі: Загинув 16 травня 2018 р. внаслідок вибухової травми, отриманої під
час гранатометного обстрілу позицій ЗСУ поблизу смт Талаківка (Приморський напрямок).
Сімейний стан: Залишились дідусь, бабуся та сестра.
Місце поховання: м. Житомир, Смолянське кладовище (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 10, місце 24.
Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|
|
від ДШР 503 ОБМП |
від Морпєха |
Дмитро був сиротою, його вихованням займалися бабуся Людмила Володимирівна та дідусь Дмитро Олексійович. "Он был светлым,
добрым, умным, общительным. Его детство прошло при храме. Его воспитывал дедушка, но вкладывая и подавая свой собственный пример поведения. Сегодня эта беда коснулась
каждого из нас, это горе, которое случилось с ним. Все мы сегодня здесь в такой печали, но с надеждой на то, что в Украине будет мир", - рассказали в Свято-Михайловском
кафедральном соборе, в воскресную школу при котором ходил Рудь.
Для збільшення фотографії натисніть на неї!
|