|
Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла
т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2 вересня 2014 р. тіло Сидоренка С.І. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв.
Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишились дружина, десятирічний син та п’ятнадцятирічна донька.
Місце поховання: с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 36. 
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
|
|
|
| від дружини, сина та доньки |
від найкращого друга Анатолія |
від сім’ї Антонюк |
від сім’ї Сухощенко |
|
|
|
|
| від Олександри Базелюк |
від братів: Юрія, Михайла, Андрія, Олександра та Руслана |
від батька |
від вітчима Олександра |
 |
| від сім’ї Скородід | Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі – Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі – За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
***
И фраза лишь одна слышна
Да будь ты трижды проклята ВОЙНА!!!
А по щекам ... катились слёзы.
 |
| від Ірини Алєксєєвої | 
Товариш по службі: Прекрасные жизнерадостные ребята. Федя и Стёпа медики, всегда и везде вместе
неразлей-вода, никогда не видел их "смурными" всегда шуточки-прибауточки типа: у нас два лекарства есть, и оба расслабляют, но одно голову другое
ж........у, и ржут, мы тебе оба выпишим, но главное одно другим не закусывай, а то....... и опять ржут. До последнего момента, будучи уже ранеными,
пытались оказывать помощ своим товарищам, у одного из ребят пуля пробила пластину бронежилета и застряла между рёбер, они вытащили пулю, и зашили
рану, извлекли осколки из ноги и головы, жив он остался только благодаря их помощи. И погибли вместе (пишу с чужих слов), обоих ранило, Стёпу как
говорят ребята сильно "порвало", Федя вроде был полегче, и он тащил его на себе до последнего. Из них двоих Федя всегда был более решительным, когда
их окружили Федя прижал Стёпку к себе и подорвал гранату. (вроде как на том месте где нашли их останки, вокруг было много Российских десантников,
но утверждать не берусь, все как то сумбурно и по разному этот момент описывают). Сидоренко погиб уже попав в плен, российский лейтенант
(вроде из Костромских десантников) застрелил его выстрелив ему в спину, за то что он вступился за ребят которых этот лейтенант расстреливал.
|
