Обставини загибелі: Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з
РСЗВ "Град" позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Дмитро
загинув, прикриваючи маневр свого підрозділу. Осколок потрапив між пластинами бронежилета і завдав смертельного поранення. Дмитро ще
відстрілювася навіть тоді, коли його відносили з поля бою.
Сімейний стан: Залишилась дружина та прийомний син.
Місце поховання: с. Глинськ, Роменський район, Сумська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 1, місце 20.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|
|
Димочка мы вечно скорбим по тебе |
Дімочка ми дуже сумуємо за тобою ти навічно залишишся в наших серцях пухом тобі земля. |
Під час подій на Майдані підрозділ Дмитра намагалися перекинути на його придушення. Дмитро і група
десантників відмовилися їхати на Майдан, за це їх звільнили з ЗСУ. Але після перемоги Майдану він відновився, і був направлений для участі в
АТО, з перших днів брав участь у бойових операціях. За цей час його бронежилет витримав чотири ворожі кулі, а сам він зазнав поранення плеча,
проте не залишив підрозділ.
|