|
Обставини загибелі: Колона підрозділу Національної гвардії України, рухаючись
заданим маршрутом, потрапила у засідку бойовиків-сепаратистів. Юрій одним із перших зорієнтувався, зайняв позицію та відкрив вогонь у відповідь,
чим прикрив перегрупування підрозділу. Сили противника переважали вдвічі, але військовослужбовці до останньої миті продовжували стримувати ворога,
і зрештою напад бойовиків було відбито. Після бою товариши знайшли обгоріле тіло солдата Юрія Смирнова.
Місце поховання: м. Миколаїв, Мішковське кладовище (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 10. 
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Син військовослужбовця, випускник Миколаївського філіалу Київського національного університету культури і мистецтв.
Навесні 2014 р., одразу після оголошення часткової мобілізації Юрій, не чекаючи повістки, пішов до військового комісаріату, зголосився добровольцем
і був призваний за мобілізацією до лав миколаївської військової частини Національної гвардії. Він вирізнявся серед товарішів знанням військової
справи, активно набував нових навичок, цікавлячись усім навколо, і згодом одним із перших зголосився вирушити у район АТО. Побратими розповідають
про нього: «Він слухати нічого не хотів чути про небезпеку, казав, що має бути там, на передовій, особисто захищати Батьківщину». «Ніколи не
відмовляв у допомозі, готовий був знехтувати собою, але товаришами - ніколи, для них Юра ладен був віддати останнє…». За вміння орієнтуватися на
місцевості, витривалість у тривалих переходах та за те, що першим зголошувался йти у розвідку, отримав у підрозділі призвісько "Сталкер".
У Миколаєві відкрили меморіальну дошку на згадку про воїна - героя, загиблого в зоні АТО. |
