Народився 16 серпня 1979 року в с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області.

З першого по одинадцятий клас навчався в Лисянській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, яку закінчив у 1996 році.

Відразу після закінчення школи вступив до Київського інституту Сухопутних військ на танковий інженерний факультет. В 2000 році у зв’язку з ліквідацією інституту весь курс був переведений до Харківського інституту танкових військ і п’ятий курс Олег закінчував у Харкові. Після його закінчення був направлений для подальшого проходження служби в 128-му окрему гвардійську гірсько-піхотну Туркестансько-Закарпатську двічі Червонопрапорну бригаду Сухопутних військ Збройних Сил України, що дислокується в м. Мукачево Закарпатської області, де й проходив військову службу.

До подій на Сході був начальником штабу 891-го окремого батальйону тилового забезпечення. На службі його поважали начальники і підлеглі. Був суворим, вимогливим і справедливим командиром, природженим військовим. Дорожив честю офіцера.

Події, що відбувались на Сході України у 2014 році, не залишили байдужим і майора Стукала. Як професійний військовий він виконував свій обов’язок в зоні проведення АТО. Остання посада, яку він займав – заступник командира механізованого батальйону – бойового підрозділу, який тримав оборону в населеному пункті Ольховатка південніше м. Дебальцево.

18 лютого 2015 року на світанку під час виходу з Дебальцевського котла Олег загинув. Його мехбат прикривав відхід основних сил бригади і виходив останнім. Йому було лише 35 років. Батьки втратили сина, сестра – брата, дружина – чоловіка, а 9-річний син – батька.

12 березня 2015 року похований в смт Лисянка Черкаської області.

13 жовтня 2015 року в Лисянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2 урочисто відкрито меморіальну дошку підполковнику Збройних Сил України Стукалу Олегу Юрійовичу.