Тишик Юрій Анатолійович

Тишик Юрій Анатолійович

Дата та місце народження: 27 липня 1991 р., с. Мизове, Старовижівський район, Волинська область.

Дата та місце загибелі: 3 жовтня 2019 р., с. Жолобок, Новоайдарський район, Луганська область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Старший механік-водій.

Підрозділ: 14-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув увечері 3 жовтня 2019 р. на спостережному посту в районі сіл Жолобок\Кримське на Луганщині від смертельного кульового поранення в голову, завданого ворожим снайпером.

Сімейний стан: Залишились мати, сестра, дружина та син.

Місце поховання: с. Мизове, Старовижівський район, Волинська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 2, місце 23.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року, "за самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Відповідно до рішення Старовижівської селищної ради від 05.10.2020 року №20/12 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Юрію присвоєно звання «Почесний громадянин села Мизове» (посмертно).

5 жовтня 2020 року у селі Мизове у рідній школі Юрія Тишика на його честь було відкрито меморіальну дошку.