Обставини загибелі: Був вбитий 17 вересня 2014 р. коли повертався на схід поїздом Київ — Дніпропетровськ,
на нього було здійснено напад, тіло Георгія знайшли на колії (за голову бійця сепаратисти призначали винагороду).
Сімейний стан: Залишилася мати.
Місце поховання: м. Бориспіль, Київська область, місце почесних похованн (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 6, місце 24. 
Указом Президента України № 57/2016 від 17 лютого 2016 року, "за громадянську мужність, самовіддане
відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою 40-го батальйону "Мужність. Честь. Закон." (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" «Доброволець АТО» (посмертно).
 |
Йому було лише 18 років, але мало хто проживе своє життя так гідно, навіть з десятої спроби...
від друзів |
 |
Взірець чоловічої мужності, честі, Гідності і справжньої любові до України. З Днем Незалежності, дитино!
мама |

З 10 років займався у Бориспільському військово-патріотичному клубі «Ратоборець», мав чорний пояс із
Тхеквондо. Жору, як його всі називали, виховувала мама, коли хлопець навчався у 8-му класі, вони переїхали до столиці. Навчався в авіаційному
інституті, займався дигерством. Був активним учасником Революції Гідності. Наприкінці червня відправився добровольцем на схід, приховавши
свій вік, йому тоді було лише 17 років.
29 січня 2015 р., у День пам’яті Героїв Крут, у філіалі НВІМУ, що на Чернігівщині,
відкрилася виставка-реквієм «Герої не вмирають!», основою якої стали
фотоархіви двох солдатів, які пішли у вічність того ж злощасного вересня:
воїна-строковика НГУ Вадима Наумова та Георгія Тороповського –
колишнього студента столичного авіаційного технікуму, бійця Самооборони Євромайдану, а згодом – воїна 40-го батальйону територіальної оборони
ЗСУ «Кривбас»… Долі Вадима та Георгія, які не були знайомими, поєднали буремні події новітньої історії України: обидва, хоча й по різні боки,
пройшли крізь пекло барикадних сутичок (саме у ті дні хлопці «від нервів» почали курити), обидва згодом стали на захист рідної держави…
Обидва були єдиними синами у своїх матерів…
Для збільшення фотографії натисніть на неї!
|