Обставини загибелі: Микола супроводжував двох журналістів у с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. В
результаті мінометного обстрілу знімальної групи російськими бойовиками від осколкових поранень загинув Микола «Танчик» та
фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв, який помер від поранень на операційному столі.
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та донька.
Місце поховання: с. Деркачі, Старокостянтинівський район, Хмельницька область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 6, місце 30. ![](../images/geotag.png)
Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
![](../insignia/ribbons/dap.jpg)
28 липня 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність
військовій присязі, згідно рішення № 109/93 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».
![](../insignia/chest.jpg)
Нагороджений нагрудним знаком "Гідність та Честь" (посмертно).
Згідно рішення 33-ї сесії Старокостянтинівської районної ради від 13 серпня 2015 року присвоєно
звання "Почесний громадянин Старокостянтинівського району" (посмертно).
![](../insignia/bhk.png)
Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
Старенька мати йде до свого сина,
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина:
- Синочку рідний, йди в обійми мами.
Стоїть старенька й плаче, Ні, ридає…
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі журавлі?
Вони ж тебе ж до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш у холодній цій землі.
Я чую, мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні.
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Стоїть старенька мати на могилі,
І навіть квіти плачуть мовчазні.
Від сина погляд відвести не в силі,
А син довічно житиме у сні.
![](../images/gvozdikinew.jpg) |
![](../images/roses1.jpg) |
![](../images/roses1.jpg) |
від сусідів |
Ти пішов з життя, але в серці, і в нашій пам'яті-зостався... від Мальованого Сергія |
від Галини Пасічник |
|