|
Обставини загибелі: Загинув разом з
Мельничуком Є.А.,
Татомиром В.С. та
солдатом 92-ї окремої механізованої бригади Усенко В.В.
28-го серпня 2014 р. у 400-х метрах східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення (перестрілки).
Був знайдений пошуковою групою Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") 25 вересня 2014 р.
Трохи пізніше посередині дороги поміж с. Новокатеринівка
та с. Ленінське загинули інші бійці 42-го БТрО Ільгідінов Д.Ф.,
Лифар А.П.,
Пісьменний І.Л. та
Кириєнко Ю.В..
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишилось два сини.
Місце поховання: м. Золотоноша, Черкаська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 23. 
Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
 |
 |
 |
Дружище, спасибо за все! Мы отомстим!
Шпиль |
Я пам'ятатиму тебе завжди!!!
від Берегової Наталії |
 |
Не знайомі, але сьогодні згадував - біг з Твоїм прізвищем на номері під час
Київського щорічного забігу "Шаную воїнів, біжу за героїв України". Побачимось!
від Раєвського Вячеслава |
|
Помним...
Чурова Оксана |
Закінчив Національну Академію внутрішніх справ України, працював інспектором розшуку. У 2003-2004 роках
знаходився у миротворчому контингенті у Республіці Ірак у складі роти військової поліції, пізніше брав участь в інших миротворчих операціях на
території Африки. Під час подій на Майдані 2013-2014 років залишив службу та екстрено повернувся до Києва. Був у штабі національного спротиву –
в охороні сцени. Виносив загиблих та поранених з вул. Інститутської.
У київській СЗШ № 67 встановили меморіальну дошку Максиму Харченку | 
