Обставини загибелі: Ймовірно пішовши на прорив самостійно, загинув у
Червоносільському 29.08 близько обіду, коли російські танки обстріляли село, аби примусити бійців батальйону "Донбас" до здачі. 3-го вересня
тіло Ореста разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р.
тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та донька.
Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79
(фото пам'ятника № 1, № 2, 48°25'17.0"N 34°57'13.0"E).
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" «Доброволець АТО» (посмертно).
 |
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.
від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки |
1 липня 2015 р. на честь Андрія його позивним - "Орест" - названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальону спеціального призначення
ЗСУ «Донбас-Україна».
|