Швачко Роман Олександрович ("Анархіст")

Швачко Роман Олександрович

Дата та місце народження: 21 квітня 1975 р., м. Бердянськ, Запорізька область.

Дата та місце загибелі: 14 листопада 2014 р., м. Авдіївка, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Оператор.

Підрозділ: 37-й окремий мотопіхотний батальйон (93-я окрема механізована бригада).

Обставини загибелі: Загинув 14 листопада 2014 р. близько 22:00 на блокпосту біля міста Авдіївка під Донецьком. Після мінометного обстрілу він вийшов з укриття перевірити територію, і в 1,5 метрах від нього розірвалася міна.

Сімейний стан: Залишився син.

Місце поховання: м. Запоріжжя.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 3, місце 1.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно).

Олександр Швачко, батько: "Как человек Рома был очень честным, порядочным Он мог не идти на службу, он не служил срочную — не прошел по состоянию здоровья. У Ромы проблемы со зрением, коленный сустав болел. Говорили ему: "Рома, куда идешь"? А он: "Нет, папа, я пойду, потому что это моя Родина. Если никто не пойдет, кто будет защищать?" Он пошел добровольно в Вооруженные Силы Украины. Еще с марта занимался с друзьями при Центральном военкомате, совершенствовали мастерство. В 37-й батальон пошел вместе с друзьями.

Рома закончил инженерную академию, был очень грамотным, образованным, увлекался историей, литературой, точными науками. У него было много друзей, он никогда никому зла не делал, всегда старался помочь.

Но война есть война — он пошел. Объяснял ему — я сам прошел Афганистан: "Сынок, это война, ты можешь погибнуть". "Знаю, но все равно пойду, я обязан идти защищать". Так получилось, что он погиб..."

Роман Хмарський, побратим: "Роман был человеком с большой буквы и не жалел себя. Погиб в результате минометного обстрела. Спас многих из своих товарищей. После того, как обстрел прекратился, он вышел убедиться, что уже безопасно и остальным бойцам можно выходить. Мина разорвалась возле него. Своей смертью он спас жизни десятков солдат.

18 травня 2017 р., у Запоріжжі встановили дошку з іменами полеглих військовослужбовців 93ОМБр ЗСУ на одному з будинків, що розташований на вулиці, названій на честь підрозділу – «Героїв 93-ї бригади».


Для збільшення фотографії натисніть на неї!