Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв.
"Зеленим коридором" на дорозі поміж с. Новокатеринівка та х. Горбатенко. 2 вересня 2014 р. тіло Воронова С.Є. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв.
Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. 7 квітня
2015 р. перепохований.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишилися мати, дружина та дві доньки.
Місце поховання: м. Дніпро, Краснопільське кладовище, участок № 7 (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 10, місце 17.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
|
Воины света, в небо ушедшие,
Злу вы войну объявили свою.
Землю оставили, к солнцу и звёздам
Вы унесли о свободе мечту.
Боже, прими их к себе в своё воинство,
В страшном бою они жизнь не спасли,
За свою землю, за свою Родину,
За Украину они полегли…
от семьи Пелипенко |
|