Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».

Нагороджений відзнакою МО України «За військову доблесть» (посмертно).

Нагороджений медаллю "Захиснику Батьківщини" (посмертно).

У 1996 році закінчив Київський військовий ліцеї імені Івана Богуна

Після закінчення ліцею Віталій Миколайович вступив до Київського військового інституту зв’язку, в якому навчався з 1996 до 2001 рік. Свого часу він взяв участь у військовому параді на честь 7-ї річниці незалежності України. Після його закінчення розпочав військову кар’єру офіцера у військовій частині на посаді начальника зв’язку окремого зенітного ракетного дивізіону Одеської області.

З 2001 до 2003 року Гончарук В.М. проходив військову службу на посаді командира взводу телеграфно-телефонного зв’язку роти зв’язку командного пункту військової частини А1402.

З 2003 до 2011 року продовжив військову службу на посаді командира роти зв’язку командного пункту цієї ж частини, а з 2007 року військова частина А1402 була передислокована до м.Донецьк.

З 2011 до 2015 року Віталій Миколайович займав посаду начальника зв’язку штабу в/ч А 1402 156 зенітно-ракетного полку.

Одружився у 2002 році. У 2004 році народився син Владислав.

З 2014 року військовослужбовці частини були задіяні в оборону рубежів біля м. Авдіївка. Віталій Миколайович загинув 8 вересня 2015 року на трасі Донецьк — Запоріжжя поблизу с. Орли Покровського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання.

14 березня 2019 року у Бучанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Бучанської міської ради Київської області відкрито меморіальніу дошку Гончаруку Віталію Миколайовичу.