Обставини загибелі: Зник безвісти 18 лютого 2015 р. під час відводу сил АТО з району
Дебальцевого, коли у 10 км від с. Миронівки у автомобіль МАЗ, що перевозив підрозділ гвардійців, влучив ворожий снаряд. Упізнаний за експертизою ДНК серед
тимчасово невідомих захисників України, похованих на Кушугумському кладовищі м. Запоріжжя. 2 жовтня 2015 р. перепохований з військовими почестями на
батьківщині.
Сімейний стан: Залишились мати, дві сестри, два брати, 8-річна донька.
Місце поховання: с. Червоний Кут, Жашківський район, Черкаська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 3, місце 40.
Указом Президента України № 622/2015 від 3 листопада 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Після закінчення середньої школи у рідному селі Червоний Кут Василь пройшов строкову військову службу у лавах
Прикордонних військ України, потому деякий час служив у Дніпровському районному відділі ГУ МВС України у м. Києві. Пізніше жив у столиці, працював продавцем,
займався підприємницькою діяльністю (обіймав посаду директора фірми з продажу будівельних матеріалів). Був призваний за мобілізацією до лав Національної
гвардії України.
|