Гуменюк Олександр Леонідович

Гуменюк Олександр Леонідович

Дата та місце народження: 5 серпня 1964 р., с. Ясенове Друге, Любашівський район, Одеська область.

Дата та місце загибелі: 15 серпня 2014 р., с. Малоіванівка, Перевальський район, Луганська область.

Звання: Полковник (посмертно).

Посада: Командир батальйону.

Підрозділ: 11-й батальйон територіальної оборони "Київська Русь".

Обставини загибелі: Загинув 15 серпня 2014 р. потрапивши в засідку біля с. Малоіванівка, Перевальський район, Луганська область. Разом з Олександром загинув старший солдат О. Онікієнко.

Сімейний стан: Залишилася дружина і троє 12-річних синів-близнюків.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 35.

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народний Герой України

Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).


Для збільшення фотографії натисніть на неї!
(Фото Mamuka Mamulashvili)
Гуменюк Олександр Леонідович

Юрій Бутусов: "Сегодня в бою под Дебальцево погиб киевлянин, командир 11-го киевского батальона территориальной обороны Александр Гоменюк. Погибли и другие киевляне-добровольцы... Командующий АТО генерал Муженко неоднократно отмечал 11-й батальон как одно из самых дисциплинированных и хорошо управляемых подразделений на фронте. Я не был с ним знаком - но по многочисленным отзывам от его бойцов и друзей знаю, что это был очень энергичный, порядочный и целеустремленный человек. И при этом - авторитетный и организованный командир. Такие люди очень нужны Киеву и Украине, но... Мы старались помочь сбору средств для 11-го батальона, я размещал объявление и в своей ленте. А человек, которому мы старались помочь, сегодня утром погиб в бою. Александр был из тех командиров, которые не посылают в бой, а ведут в бой... Я не сторонник таких решений, но Александру верил весь батальон, потому что он всегда шел впереди, он всегда шел туда, где подстерегает самая большая опасность. Эх...Какой мужик... Настоящий...Вечная память, герой..."