Дейнеко Руслан Юрійович

Дейнеко Руслан Юрійович

Дата та місце народження: 12 липня 1994 р., м. Чугуїв, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 28 серпня 2014 р., с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область (47°40'13.7"N 38°09'14.0"E).

Звання: Старший солдат.

Посада: Старший навідник.

Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Опізнаний за повторною експертизою ДНК наприкінці 2018 року. Його тіло тимчасово було поховане на Кушугумському кладовищі м. Запоріжжя як неопізнаний захисник України (номер поховання 4055). В лютому 2019 року відбулось перепоховання.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишились батьки та сестра.

Місце поховання: м. Чугуїв, Харківська область, кладовище № 5.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 19.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 537/2020 від 4 грудня 2020 року, "за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

s