Обставини загибелі: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час бою з російськими
збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК. Разом з Анатолієм загинули
солдат І. Євдокименко,
солдат А. Миронюк,
солдат В. Мельник та
молодший сержант С. Зулінський.
Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.
Сімейний стан: Залишилась мати, дружина та донька.
Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Центральне кладовище, Алея Слави (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 2, місце 35. ![](../images/geotag.png)
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
![](../insignia/ribbons/dap.jpg)
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
![](../insignia/cerkva1.jpg)
20 січня 2016 р. нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
![](../insignia/krivoyrog.jpg)
Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).
![](../insignia/unso.jpg)
28 липня 2016 р. нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 1 ступеня.
![](../insignia/upa.jpg)
Нагороджений почесною відзнакою Всеукраїнського братства ОУН-УПА «Захиснику України від московської агресії».
![](../images/gvozdikinew.jpg) |
![](../images/gvozdikinew.jpg) |
![](../images/roses1.jpg) |
від доньки Вікторіі та дружини Юліі |
від друга Ільї |
від мами |
Анатолію Доценко присвячується
Прочитай, товаришу, ці скорботні рядки,
Хай течуть сльози в вологі платки.
І в дні багатства, і в роки нужди
Ми будемо пам'ятати тебе назавжди.
Нехай припиняться співи і все замовкне навкруг,
Ми сумуємо, що пішов з життя наш друг.
За покликом серця пішов боронити країну,
Ти загинув, як герой, захищаючи Батьківщину.
Тож Царство Небесне тобі і нехай земля буде пухом,
Спасибі велике, що не впав ти духом.
Боягузів в Рай не пускають,
Прощай наш друже: ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
Олександр Росколій
![](../images/hrnew.jpg)
Юлія, дружина: "Был активным участником Революции Достоинства. Принимал участие в самые горячие
дни. Говорил, что хочет другой новой жизни для своей семьи и дочери. Не мог больше терпеть несправедливость.
После начала войны Анатолий просился на фронт, но его все не призывали. Тогда он взял на работе отпуск и пошел в учебку как доброволец.
Когда пришло время ехать на фронт мобилизационные документы не были готовы и начальство вынудило его уволиться. В ноябре 2014 года Анатолий
уехал на восток и сразу попал в зону аэропорта. Приезжал ненадолго в отпуск в декабре 2014.
Анатолий погиб в бою с боевиками ДНР в аэропорту Донецка. Долго считался пропавшим без вести.
Позже опознан по экспертизе ДНК.
|