|
Обставини загибелі: Підірвався 31 травня 2015 р. на «розтяжці» й отримав важкі
поранення під час «зачистки» підозрілого подвір'я та будинку в селі Широкине (Донецька область). Владиславу відірвало ногу, товариші наклали
джгут та на собі витягли його звідти, але він помер від поранень у лікарні.
Місце поховання: м. Могилів-Подільський, Вінницька область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 8, місце 1. 
Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року, "за мужність,
самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність
військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Не загинув, я просто заснув,
Відпочину - і знову до бою!
Чуєш, вітер зненацька подув?
Це брати мене кличуть з собою…
Ігор Піголь | 
Товариш Влада, Богдан Гризло розповів про деталі тяжкого поранення "Дюшеса": "Було ще темно, ми вирішили зачистити подвір'я і будинок, що здавався
нам підозрілим. Зайшли втрьох: Сід пішов прямо, Дюс наліво, я - направо. Сідаю на коліно за 5 метрів від Дюса, повертаю до нього голову - сильний вибух,
і він весь в диму лежить на землі. В шоці підбігаємо до нього, починаємо облапувати всього та шукати рани, а він спокійно та врівноважено каже:
- Немає ноги, і пальців на руці. Накладайте мені джгут, накладайте бігом!..
Раніше я думав, що таке буває лише в кіно, що людина може спокійно накладати джгут на свою відірвану ногу. А він постав таким героєм наяву. Ми виносили
його звідти по черзі так швидко, як тільки могли. Несли по черзі, бігли у повному фарші й броні з Дюсом на плечах. І коли він опинився на мені, я біг з
останніх сил".
Увічнений у Меморіалі пам’яті героїв АТО, урочисто відкритому 24 серпня 2016 року у м. Могилів-Подільському
Вінницької області, біля входу до міського парку.
|
