Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв.
"Зеленим коридором" на дорозі поміж с. Новокатеринівка та х. Горбатенко. 3 вересня 2014 р. тіло Єщенко В.В. разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв.
Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишились три доньки.
Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище, діл. № 4, р. 1а, м. 7 (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 10, місце 31.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
Нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників
силових структур України «ЗВИТЯГА» "Орденом "За вірність присязі".
|
|
|
|
|
від Берегової Наталії |
Світла Пам'ять! від дружини Олени |
Любий татусь, ми дуже сумуємо. від доньки Віки |
Пам'ятаємо, сумуємо. Світла пам'ять!!! від дружини Олени |
Віктор Васильович більшість свідомого життя присвятив служінню Батьківщині: закінчив Київське вище
інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони, проходив службу в лавах Військ ППО Збройних Сил України, обіймаючи посади командира взводу
й роти. Згодом протягом 15 років працював у органах внутрішніх справ, пройшовши службовий шлях від оперуповноваженого карного розшуку до
начальника відділу Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України, 2010 р. пішов на пенсію.
30 травня 2014 р., перервавши заслужений відпочинок, Віктор Васильович добровольцем став до лав
БПСМОП «Миротворець», обійнявши скромну, як для сивочолого полковника, посаду старшого інспектора. Йому були байдужі кар’єра, почесті,
нагороди – його вибір був обумовлений патріотичними почуттями, прагненням захищати рідну Батьківщину від кримінального свавілля, передавати
службовий досвід молодшим колегам. Саме це, а ще вміння з гумором долати будьякі труднощі й небезпеку, допомогло йому заслужити в колективі
повагу й авторитет.
|