Дата та місце народження: 2 лютого 1982 р., с. Кожухівка, Васильківський район, Київська область.

Дата та місце загибелі: 14 липня 2015 р., с. Сизе, Станично-Луганський район, Луганська область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир міномета.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 14 липня 2015 р. під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область) підірвавшись на вибуховому пристрої з розтяжкою. Разом з Валентином загинули майор С. Мелимука, солдат В. Ситніков, капітан М. Михайлишин та старший солдат Ю. Бабко.

Сімейний стан: Залишилися мати, батько та син.

Місце поховання: с. Кожухівка, Васильківський район, Київська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 4, місце 32.

Указом Президента України № 170/2016 від 25 квітня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загиблому рідному брату присвячується: Лежить солдат, серце не б’ється, Не встане більше, не всміхнеться... Жорстоко так, несправедливо Країну кров'ю всю залило. Лежить солдат, ридає мати - О Боже!, як Ти міг забрати Мого улюбленого сина? Чому ж любив він Україну більш за життя??? Плаче сестра , любов її така глибока... Та прийде хлопець ненароком У сні до них, як ангел чистий, І скаже - вбив мене цей вистріл ! Душа ж моя із вами вічно, А ви не плачте, не журіться... За нашу рідну Україну Багато хто отак загинув. Біда приходить так нежданно, Та Бог і правда буде з нами! А ви лиш вірте та моліться, Моя ж душа ще вам присниться...