Medynskyi Maksym S
22 March 1989 – 29 April 2022Odesa region – Kharkiv region
Order of Bohdan Khmelnytsky 3rd Class

Biography
Medinsky Maksym Serhiyovych was born on March 22, 1989 in the city of Bolgrad in the Odesa region. He graduated from the Institute of Journalism of Taras Shevchenko National University of Kyiv, as well as the military department. He worked in the press service of the Ministry of Infrastructure of Ukraine, as well as in the team that helped Naftogaz in the gas war and hindered the launch of Nord Stream 2. In 2014, without waiting for the summons, he voluntarily reported to the military enlistment office. He served in the position of deputy commander of a mortar battery of the 1st battalion. In 2015, he was demobilized. With the start of the full-scale Russian invasion of Ukraine, he went to the army without hesitation. He served in the 95th Separate Airborne Brigade. He was killed on April 29, 2022 during an artillery shelling near the city of Kharkiv. On May 11, 2022, a farewell ceremony for Maksym was held at the Baikove Cemetery in Kyiv. He was buried on May 12, 2022 in the village of Ksaverivka, Bila Tserkva district, Kyiv region. He is survived by his wife and daughter.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Журналіст та лейтенант ЗСУ Максим Мединський загинув 29 квітня 2022 року у боях на Харківщині. У березні захиснику виповнилося 33 роки. Максим народився у родині військових у місті Болград Одеської області. Батько – військовий журналіст. Мати, вчителька за освітою, теж служила. Хлопець з дитинства мріяв бути десантником, однак закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю видавнича справа й редагування. Працював у пресслужбі Міністерства інфраструктури України. 2014 року Максим пішов добровольцем на війну. Виконував бойові завдання у зоні АТО, зокрема, перебував біля Донецького аеропорту. За рік повернувся до цивільного життя, планував створити сім'ю. «Мені ніколи не було страшно втратити своє життя, лише боявся втратити його якось по-дурному. Тому не стояло питання: йти на війну чи ні. У моїй країні війна, отже я маю її захищати», – писав Максим у 2016 році. У січні 2022 року Максим писав, що його сенс життя у доньці. Він не хотів, щоб вона жила у «совку», тому готовий піти на війну заради цього. «Якщо знову почнуться активні бойові дії, я, звісно ж, повернуся на війну. Абсолютно готовий зробити це в будь-який момент», – написав він вже у лютому 2022 року. То ж, коли почалася повномасштабна війна, чоловік без вагань повернувся до війська. У складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади служив заступником командира мінометної батареї. На жаль, йому не судилося з неї повернутися. «Він дуже любив життя! І жив його активно, намагався брати максимум, наскільки це виходило. Макс був особливою людиною і не тільки для мене. Він був не по рокам мудрим, мав чітку позицію у всьому та відповіді на всі питання. В нього була шалена самовіддача до своїх людей. Донька – це сенс його життя. Він був нашим Героєм і залишиться назавжди!» – зазначила дружина Тетяна. Посмертно лейтенант Мединський нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. А на стіні Болградського ліцею встановлено меморіальну дошку його пам'яті. Поховали військовослужбовця у селі Ксаверівка на Київщині. У Максима залишилися батьки, сестра, дружина та донька Аліса.Платформа пам'яті 'Меморіал'