Tishkov Myroslav O (Tinia)

Прикордонник Мирослав Тішков, позивний Тіня, загинув 20 червня 2023 року біля села Серебрянка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, під час переправи через річку Сіверський Донець потрапив під артилерійський обстріл окупантів та отримав смертельне вогнепальне поранення голови. За місяць до цього захиснику виповнилося 43 роки. Мирослав народився в селі Сімер Закарпатської області. Закінчив місцеву школу. Потім навчався в Ужгородському національному університеті на інженерно-технічному факультеті. Працював на заробітках. Обожнював риболовлю, мисливство та походи в гори. З початком повномасштабної війни чоловік долучився до лав Державної прикордонної служби України. Служив у 7-му прикордонному загоні. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія відділення інспекторів прикордонної служби. «Мій батько з перших днів повномасштабного вторгнення самостійно виявив бажання поповнити лави захисників України. Службу полюбив та віддано служив українському народу. Як і в кожного з нас, у нього була жага до життя, мрії, плани… він був надзвичайно позитивною людиною, у кожному, хто був з ним знайомим, мій батько залишив частинку себе, ми пам'ятаємо кожен жарт, спілкуємось між собою його фразами. Батько завжди міг утішити будь-кого, у будь-якій ситуації, до кожного мав свій підхід. Коли ніс службу на сході, завжди говорив, що все буде добре, ніколи не жалівся та був душею компанії і розрадою для своїх побратимів у цих нелегких умовах. Тато неодноразово рятував життя колег, та ризикуючи життям, вивозив з мінних полів тіла загиблих воїнів, аби рідні мали змогу гідно попрощатись з Героями. Його забрала безжальна жорстока війна, батько загинув на самому нулі цієї війни, від поранення в якому міліметр потрапляння ворожого осколку під час артилерійського обстрілу окупанта вирішив його долю… Герої, на жаль, вмирають… Болючу рану втрати не загоїти. Назавжди в нашій пам'яті… любимо та сумуємо», – написала Світлана Тішкова. Посмертно Мирославу Тішкову присвоєно звання «молодший сержант» та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали захисника в рідному селі. У нього залишились дружина Світлана, доньки Катерина та Світлана, батьки, дідусь, сестра, віддані друзі.

ТІШКОВ Мирослав Олександрович народився 24 травня 1980 року. У 2003 році закінчив Ужгородський національний університет. 13 березня 2022 року Мирослав Тішков був призваний на військову службу до Державної прикордонної служби України по мобілізації та призначений до другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону. З честю виконував свій військовий обов'язок. Зразковим відношенням до виконання посадових обов'язків, мав повагу колективу прикордонного підрозділу. Після відповідної бойової, медичної, тактичної підготовки 19 квітня 2023 року в складі прикордонної комендатури швидкого реагування старший солдат Мирослав Тішков вибув у службове відрядження в район безпосереднього вогневого зіткнення з ворожою армією російської федерації на Сході України. Був направлений для виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії російської федерації в районі н.п. Серебрянка Донецької області, де проявив мужність та найкращі бойові якості. 20 червня 2023 року ворог постійно здійснював артилерійський та мінометний обстріли місця розташування підрозділу, застосовуючи бронетехніку для прориву нашої оборони. Близько 10 годин 10 хвилин ворог розпочав обстрілювати позиції прикордонників застосовуючи артилерію та міномети. Противник намагався знищити групу прикордонників, у складі якої був старший солдат Мирослав Тішков. У бойовому протистоянні старший солдат Мирослав Тішков отримав вогнепальне поранення несумісне з життям. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Тішкова Мирослава Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).