Logo site

Anatii Vira Yu

28 July 1985 – 24 February 2022
Mykolaiv region – Mykolaiv region
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
LieutenantLieutenant
Order "For Courage" 3rd ClassOrder "For Courage" 3rd Class

    • Біографія

      Vira Yuriyivna Anatiy was born on July 28, 1985, in the city of Ochakiv, Mykolaiv region, in a military family. In 2007, she graduated from the Institute of Pedagogical Education of Mykolaiv National University named after Vasyl Sukhomlynskyi. That same year, she married Illia Anatoliyovych Anatiy, a resident of the village of Serbychany. The couple raised two children: a son, Serhiy, and a daughter, Marynka. Vira Anatiy joined the Armed Forces of Ukraine in 2015, when Ukraine was already resisting Russian aggression. In 2016, she carried out service-combat missions in the area of the Anti-Terrorist Operation (ATO). She held the rank of junior lieutenant. She was killed on February 24, 2022, on the day of the full-scale invasion of Russian troops into Ukraine. That day, an enemy missile hit the naval ship on which Vira was stationed. Vira Anatiy was buried on March 20, 2022, at the cemetery of the village of Serbychany in the Chernivtsi region.

    • Військова служба

      Lieutenant

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Молодший лейтенант Віра Анатій загинула 24 лютого 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу міста Очаків на Миколаївщині. Військова перебувала на одному з кораблів під час служби, коли в нього влучила ракета. Жінці назавжди 36 років. Віра народилася в Очакові. Навчалася у школі №1. У 2007-му закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. Того ж року одружилася. З чоловіком виховувала двох дітей. 2015 року жінка вирішила піти до війська і підписала контракт із Збройними Силами України. Служила начальником групи персоналу 29-го дивізіону надводних кораблів Головної військово-морської бази «Намив» Військово-морських сил ЗСУ. Брала участь в АТО на Донбасі, тоді ж отримала офіцерське звання. 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного російського вторгнення, Віра продовжувала виконувати військовий обов'язок. Несла службу в Очакові, де й загинула. Деякий час її тіло не могли знайти. Посмертно військовій присвоєно звання лейтенант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Ти назавжди в наших серцях. Царство небесне, моя подружко. Вічна пам'ять», – написала Крістіна Толкачова. «Наша рідненька, ти залишила нам нестерпний біль, сльози, смуток... Спочивай з Богом. Царство Небесне, дорогенька наша Вірочка!» – написала Любов Анатій. «Віро, ти йшла уперед без вагання, Море гойдало на хвилях надію. Доля зігріла щасливо коханням. Чуєш? Без тебе навколо весніє!.. Віра – відважна донька України, Ангел, що гріє з любов'ю дітей... Птаха, що співом прийде солов'їним, Туга усіх нерозквітлих ночей. Віро, ти чуєш, струною озвися! Віро, ти в щирій молитві живеш! Віро, ти цвітом весняним родися! Віро, ти морем навічно пливеш», – присвятила вірш загиблій журналістка Інна Гончар. Захисницю поховали 20 березня 2022 року в селі Сербичани Чернівецької області, звідки родом її чоловік. У Віри залишилися чоловік, син, донька, рідні та друзі.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'