Logo site

Samoilenko Yurii O (Yaniv)

13 December 1987 – 10 September 2022
Kyiv region – Kharkiv region
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
Senior LieutenantSenior Lieutenant
Order of Bohdan Khmelnytsky 3rd ClassOrder of Bohdan Khmelnytsky 3rd Class

    • Biography

      Samojlenko Yurij Olegovich was born on December 13, 1987 in the city of Obukhiv, Kyiv region. He studied at secondary school No. 5, and in the senior grades transferred to Obukhiv Lyceum No. 1 named after A. Malyshko. In 2006, he entered the Interregional Academy of Personnel Management, majoring in "Management of Local Government Organizations". For some time he worked in trade, and later went on a contract service to a military unit in the village of Pidhirtsi, Obukhiv district. In 2014, he became a volunteer in the special police battalion "Zoloti Vorota". During his service in the battalion, he met and began dating his future wife, who also served in the battalion. In 2016, the couple got married. Later, a daughter was born in the family. In 2016, he resigned and entered the National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky, where he studied and underwent training under the reserve officer training program. He worked as a shooting instructor at the shooting range. Later, he signed a contract with the Armed Forces of Ukraine, served in the 135th Territorial Defense Battalion of the Obukhiv district. After the start of the full-scale Russian invasion, he became the leader of a group of football hooligans of the "Arsenal-Kyiv" club, who went to serve in the territorial defense. Yurij himself was a long-time participant in the anti-fascist movement. In the summer of 2022, he was transferred to the 6th battalion of the Volunteer Ukrainian Corps, where he held the position of deputy battalion commander, and later - company commander. He took part in the Balakliia breakthrough, and on one of the combat missions on September 9, he received a gunshot wound to the abdomen. He was evacuated to the hospital, where he was operated on, but on September 10 at 1:40 am the hero's heart stopped. For personal courage and selfless actions manifested in the defense of the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine, loyalty to the military oath, Samojlenko Yurij Olegovich was awarded the Order of Bohdan Khmelnytsky of the III degree.

    • Military service

      Senior Lieutenant

    • Burial place

      Not yet added

    • Photos and videos

      Not yet added

    • Ukraine remembers

      Not yet added

    • Memories

      Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memory

    • Memory tribute

      Not yet added

    • Publications

      • Старший лейтенант Юрій Самойленко, позивний Янів, отримав важке кульове поранення в живіт 9 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання із зачистки ворога під Балаклією на Харківщині. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували. Але 10 вересня о 01:40 серце воїна зупинилося. Офіцеру було 34 роки. Юрій народився в місті Обухів Київської області. Навчався в Обухівському ліцеї №1. У 2011 році закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом у Києві за спеціальністю «Менеджмент організацій місцевого самоврядування». Деякий час працював у торгівлі, але мріяв про військову службу. Згодом залишив роботу і пішов служити за контрактом. Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, Юрій став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначення «Золоті ворота». Через два роки звільнився та вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, де вчився за програмою підготовки офіцерів запасу. Паралельно працював інструктором зі стрільби у тирі, оскільки дуже добре володів усіма видами зброї та влучно стріляв. Згодом чоловік підписав контракт на військову службу у 135-му батальйоні територіальної оборони Обухівського району. Потім перевівся до 6-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», де був на посаді заступника командира батальйону. Під час повномасштабної війни Янів з перших днів разом із побратимами обороняв Україну від окупантів. Під час перебування на Харківщині командував бойоворою ротою. «Юра любив більш за все проводити час зі сім'єю. Вибиратися на прогулянки в ліс, їздити на стрільбище та удосконалювати свої навички… Ми більше не зможемо його почути, побачити, обійняти. Але він буде завжди у наших серцях, розповідях, а донечка буде вихована гідною людиною, як цього хотів батько, і знатиме, як він її любив і хотів, щоб росла щасливою дівчинкою під мирним небом. Юра був людиною честі. Він разом з іншими хлопцями був заряджений на боротьбу і прагнув іти вперед», – написала дружина загиблого Анастасія. Поховали офіцера в рідному Обухові. На Юрія чекали батьки, дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 5 років.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'