від Лисянського БДЮТ

Героям слава Твердохліб Т.П.

Слава Героям!!! від Романа

Дякую вам! Ми перед вами в вічному боргу. Герої не вмирають! Слава Україні! від Миколи

Пам‘ятаю та дякую. від Лізи

Царство Небесне!!!!! Земля Пухом!!!! від Наталії Гаврик

Сьогодні день спомину померлих... Давайте згадаємо не лише своїх близьких, а і тих, хто поклав своє життя у війнах заради нас із вами.... І знову смерть... І сльози знов рікою, І знову чиясь мати голосить: Навіщо так, навіщо так з тобою, О, сину рідний, встань хоча б на мить! І знову намагаюсь не ридати, Хоч не виходить... Смерть, вона така: Їй би усіх падлюк отих забрати, Котрі у зРаді давлять хропака. Їй би усіх нікчем отих забрати, Що лиш і вміють, що відпочивать Та лиш хороші хлопці погибають, Яким би жити, а не помирать. Так, забирає смерть лише героїв, Тих, хто пішов за щастя воювать. Котрі за мир за наш платять ціною, Яку невзмозі ми відшкодувать! І знову смерть... та що ж це люди з вами? Так, просто хлопець, просто два крила За спиною... І ще в одної мами Війна навік дитя відібрала!!! Дьяконова К . від Свінціцької Людмили

Який сум, вклоняюсь Вам, загиблі воїни, безмежна шана всім Вам, нехай Бог упокоїть Ваші душі, дасть розраду рідним.Є Бог- Він живий, Бог бачить, цю несправедливість та біль, яку несуть росіяни на нашу землю, за все зло прийдеться відповідати, Бог покарає росіян та їх владу. від Галини

Вічна пам'ять Вам, дорогі наші Захисники! Царство небесне!! Земля пухом!!! від Світлани

Вічна пам'ять! від Ольги

Уклін усім загиблим.Сумно, що таке і досі відбувається на рідній землі.Героям слава, мир -живим! від Пацурковської Валентини

Наша вам подяка, ми не здамося від Дудника Максима Романовича

від Юрія

Слава Героям Антоненко Василий

Низько вклоняюсь перед кожним захисником НЕНЬКИ УКРАЇНИ!Дякую Вашим матерям,за те,що виховали таких Героїв!Маріуполь пам'ятає... від Тамари Івановни

Вічна пам'ять Героям! СЛАВА УКРАЇНІ! Василь

від Мирослава

Дякую вам за вашу стійкість і мужність, нехай земля буде пухом. Слава нашим Героям! Зоя

Спочивайте з миром...Дякуємо...Низький уклін Елена Сухоленцева

Дуже хочеться, щоб все було недарма.Ви спіть спокійно, ви навічно в серцях українців... і Україна - БУДЕ! від Галини

від Ирени

так сумно...так болісно чуті з єкранів що хтось знову став у перелік святих ті хлопці, сини, чи брати що з боями... до самої смерті Україну беріг. ні що не мине непомітно, це точно! ні хто безкарно з поля бою не піде! а ви разом з нами, у сердці, заочно! До одного, в пам*яті, всі живете... Андрей Добродетель

Воїнам АТО загиблим за незалежність та суверенітет України Волженцева Тетяна

Світла пам'ять і Царство Небесне Любов Горшкова

Дякую вам за вашу стійкість і мужність, нехай земля буде пухом. Слава нашим Героям! Владислав

Обійми мене, коханий! Туга в серці, час неспинний! Повернула ніч на ранок І відлічує хвилини... Сплять спокійно наші діти, Є у них і мама, й тато. Щоб могли у мирі жити, Мужній батько став солдатом. Круки линуть над полями, Визираючи поживу. Вороги деруть на шмаття І грабують Україну... Так підступно і безжально Нищать землі, нищать мрії! Хочуть правити безкарно Цілим краєм в безнадії! Вірю в тебе, мій Соколе! Вірю в силу побратимів! Знову доля і недоля На терезах України! Обійми мене, коханий! Я молити буду Бога, Щоби кулі обминали, Щоб вернув тебе живого!! Вікторія Русич-Обійми мене коханий. Патріотична пісня

від ark1805

Вечная память! Латария Демури

Ольга Живіцька

Земля вам пухом ХЛОПЦI! Вiчна пам'ять! Слава Україні! Героям Слава! Володимир Бєлан

від вдячної людини

Низько вклоняюсь перед всіма воїнами які поклали своє життя за незалежність України! Слава Героям України! Вічна пам'ять! Alexander Lihogodenko

Мир Вашим Сміливим Душам Воїни! від Таті

Пам'ять про вас житиме в наших серцях. Помстимося! Ірина Іскра

Вічна пам'ять загиблим Захисникам Вітчизни. Ви полягли не за себе. Ви захищали майбутнє своєї Батьківщини. Слава Україні! громадянин України

від Романа

ГЕРОЇ З ДНЕМ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ВАС! Ви наші Герої! Вічна пам'ять! Мама Свінціцького Максима Олександровича

Слава Вам наші Герої! Володимир

Доземний поклін від усіх живих, й вічна пам'ять Ігор

Нехай спочивають з миром... Вічна пам`ять та слава їм... Олександра Ільницька

Гордий бути Українцем - ВАШИМ співвітчизником! Коломієць Юрій Григорович

Усiм загиблим хлопцы. Слава Украине Героям Слава Сергій

Спочивайте з миром браття й сестри. Світла вам пам'ять, захисники рідної землі. Подяка і шана. Григорій, Дмитро та Ольга

Серце обливається кров'ю за кожного Сина та Доньку нашого народу, які віддали своє життя та здоров'я, захищаючи рідну землю та український народ, нашу волю і свободу! Завжди живі в серцях України! Любимо! Шануємо! Пам'ятаємо! Дібривна Ярина

ВСІМ, ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ І НИЗЬКИЙ УКЛІН!! Анісеня Екатерина Вікторівна

Спочивайте з Богом рідненькі! Марта

Земля пухом, царство небесное Кондратенко Ю.О.

Царство Вам Небесне, хлопці! Ви наші Герої! Дмитро Просянко

Спочивайте з миром - Україна ніколи не забуде вашу жертовність! Коломієць Юрій Григорович

Вечная память! Шура Литвиненко

Дорогенькі, вкотре вертаючись в минуле, яке й до тепер болить, згадую про Ваш подвиг. Ви віддали своє життя, будемо сподіватись за краще наше життя, залишили своїх рідних і близьких... Неможливо передати, як болить серце... Ніколи, ніколи ми Вас не забудемо. Не словом не забудемо, а ділом!!! Вічна Вам пам'ять!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ І НИЗЬКИЙ УКЛІН! Меленевська Олена

від Катерини

Схиляю голову в жалобі... Вже четвертий рік втрачаємо красивих, сильних, шляхетних.. Вклоняюсь мужності наших Героїв. І плачу..... ПАМ'ЯТАЄМО.. ПОІМЕННО.. ....... Ольга Єсько. м. Дніпро, Україна

Нехай рідна Земля, за яку ви поклали свої світлі і чисті душі, стане для всіх вас пухом. Сумуємо, памятаємо, помстимося. Коломієць Юрій

Слава Україні! Героям слава! Марія

Спіть спокійно. Пам'ять про Вас буде вічно жити в наших серцях. Вічна пам’ять загиблим Героям, які віддали життя за Україну! Чаплюк Оля

Світлої пам'яті всіх загиблих українських Героїв Коломієць Юрій

Хай земля буде для Вас пухом. Спочивайте з миром. Низький Вам уклін брати і сестри... Гарасим'юк Петро

Нехай земля вам буде пухом. Слава Україні - ГЕРОЯМ СЛАВА! Артеменко Мирослава

Земля Вам пухом. Анна

Вічна пам'ять. Василь Чабанов

Вони віддали найдорожче для того, щоб ми жили. Давайте це цінувати. Вічна пам'ять героям. від Stefan Semenyschyn

Душу й тіло ви поклали за нашу свободу! Безмежно вдячні Вам! Спочивайте з миром! Перемога буде за нами! Литвин Людмила Володимирівна

Вічна пам'ять славетним синам і донькам України! Коломієць Юрій Григорович

Вічна пам'ять, найкращим синам України! Леонід

від старшини Скородід Т.Л

Дякую щиро та схиляю голову за віддане своє життя, кожному з ВАС від себе та своїх діток. З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ ТА ДУШІ НАВІКИ СПОЧИВАЙТЕ, НАШІ ЗАХИСНИКИ, НАШІ АНГЕЛИ !!! Навізовський Юрій

від Олени

Вічна пам'ять, дорогі наші... сестра Марія

від колег-лісівників

Я всегда буду помнить о том, что Вы все сделали для меня... И очень жду Победы и освобождения... Низкий поклон и светлая память... Анна

Земля вам пухом и царство небесное. Дорошевский Игорь

від Семена Семенова

Спочивайте з Богом... Тетяна Вовк

Для вас я завжди лишусь молодим, Бо житиму в короткім слові «Пам'ять…» Пройде війна, розвіється цей дим, Але мене фізично вже не буде з вами… Я буду там, де небо синє починається, Я буду там, де сонце вдень, де уночі зоря… Усе… усе на світі швидко забувається, Та я живу допоки хтось про мене пам’ята… Допоки хтось за мене в церкві молиться, Допоки свічку ставить хтось за упокій, Допоки хтось згадає мене добрим словом, Лише до того часу буду вічно я живий… Для вас усіх я завжди лишусь молодим! Зостанусь я в короткім слові «Пам'ять…» Пройде війна, розвіється цей чорни дим… Та знайте, що душа моя назавжди тут із вами! 13.12.15, Світлана Пазиченко

Привет братан, как там среди живых ? Ведь ты в столице это все читаешь Прости за мой немного нервный стих Я не умею по другому, ну ты знаешь У нас который час тут артобстрел А мне сегодня, вдруг, приснилась мама Мол батя очень резко поседел Ему ведь 47, ну как бы рано Хочу сказать спасибо что ты есть За письма, деньги, то что помогаешь Без помощи тут правда просто жесть Хотя о чем я, сам прекрасно знаешь Но я привык и нам все не по чем Жаль есть приказ, не можем дать "ответку" А нас утюжат сталью и огнем Причем спецы, ложится все так метко Прости братан, меня уж нет в живых В раю все наши , те кого любили Опубликуй, прошу, мой нервный стих Ведь живы мы пока нас не забыли...

Я "ДВУХСОТЫЙ" , Исполнив долг, приняв жребий судьбы безропотно. Я старался делать, что мог, Как бы ни было это хлопотно... я "ДВУХСОТЫЙ" чтоб не был Ты, тем разорванным в клочья телом. Чтобы планы Твои и мечты Обернулись хорошим делом.... я "ДВУХСОТЫЙ" чтоб в детский сад без тебя не шагал ребенок. Чтоб к Тебе не вломился АД, С горем, плачем и тьмой воронок. я "ДВУХСОТЫЙ" но знайте все, я им стал не геройства ради. Просто я предпочел быть тем. Кто врагу не уступит пяди.... Виктор Залевский, Прапорщик 95-ки, 15.09.2016, полигон ВДВ

"200" Я по сводке прошел как цифра. Одна двойка и два нуля. Отрекитесь от кода шифра И поймите, что это Я. Тот, кто вечером был в наряде, Отсылал СМС домой, И не знал, что летит в снаряде, Тот осколок, который мой. Не хочу быть строкою в сводке, Не хочу безымянным быть. Не затем умер я, чтоб водки, Кто-то вечером мог попить. Не затем, подставляя тело, На войне не кривил душой. Той, которая жить хотела, А не цифрою стать скупой. Мы не цифры с двумя нулями. Не в отчетностях номера. Мы обычными были парнями И живыми еще вчера. Когда слышите цифру двести, То представьте хотя-бы раз, Что на этом проклятом месте, Мог бы быть и любой из вас. За укор уж меня простите. Каждый делает выбор сам… Если память погибших чтите – То зовите по именам. 04.11.2016 Виктор Залевский, прапорщик 95-ки

В рідний дім, в Україну квітучу, Найрідніше якої нема, Із сходу ворог прийшов, як звір лютий, Щоб зламати мирне життя. Підіймемось на захист держави, І відступлять недруги злі. Принесуть перемогу і славу України доньки й сини. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Затулив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Щоб єдиною, вільною, сильною Моя Україна була, Затули своїм серцем Вітчизну Від образи, зневаги і зла. Буде вічною рідна держава І на нашому боці Господь. Ми здобудемо волю і славу, Український народ не збороть! І не страшно життя залишити — Ні печалі, ні страху нема. Щоб зневіру і діль пережити, Наші втрати були недарма. Ми пройдемо цей шлях до знемоги, Ворог згине у вирі війни. Наближають День Перемоги України доньки і сини. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Захистив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Ти герой України, Своєї Вітчизни син. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Захистив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Ти герой України, Своєї Вітчизни син.

За законами математики – Мінус доля на мінус час… Небо ридма ридає, солдатики, Небо ридма ридає по вас. Хтось на мапі звіряв маршрути, Хтось дививсь на зірки з печер… Нерозкритими парашутами Рахуватимуть вас тепер. По розмоклій траві розкидано Збиті сонця, немов бурштин. Нині небо ридає ридма, Диким полем гірчить полин. Батьківщина або територія… Кожен сам обирає шлях. Запікається кров’ю історія, Мов у дерево входить цвях. Ваші хрестики, ваші прихистки, Ваша правда, ваш сум і щем… Так лягло – згідно правил балістики, Так розквітло німим вогнем. Ще чекають вас, ще вимолюють, Проглядають рядки новин І виколюють очі колами Цих роз’ятрених Україн. І нічого крізь сльози не видно І біліє надтріснута вісь… Нині небо ридає ридма, Зі свічок опливає віск. Вже за все перед Богом прощені Линуть ангели-дембеля… Засинайте спокійно, хлопчики, Це навіки ваша земля. Дмитро Лазуткін

Люди , почуйте ! я- невідомий ! Стукаю вітром в шибку додому, Ніжним туманом лягаю на плечі, Дощиком сію у тихий цей вечір.. Жити хотілось, та йшов, не вагався В той час ,коли хтось удома лишався. Зброя іржава , невірні гранати І ні від кого й одної поради! Тільки одне, головне : « Ви тримайтесь! Хлопці, тримайтеся, і не здавайтесь! І ми трималися всі воєдино, Всі, як один за свою Батьківщину! Сили нерівні...накрило...несло... І на шматки шматувало й пеклО! І...ось ,нарешті, спокій дарує... Стало так легко...все бачу я...чую.. ...тільки не знаю, де тіло моє.. Мене немає ...а думав , що є! Я- цілий Всесвіт! а ніби- ніщо... Тільки душа хоче знати: За що ? Тетяна Прозорова Серпень 2014

Найкращих забирають небеса… А вересень тче чорную хустину– Як дощ осінній–падає сльоза… Не плачте,люди,я помер за Україну! Не тужи,матусю,я прийду у сні– Тихенько обійму тебе за плечі, Журавликом прилину навесні, Засвічу зірку у холодний вечір… Тримайтесь,тату, не повернусь я живим.. Так щось нестерпно палить груди, Я вмерти не боявся молодим– Дивитись страшно,коли гинуть люди. Пробач,кохана,що в АТО провів Тривожне наше і останнє літо… Не встиг я…Не вернувсь…Недолюбив… Тепер мені носитимеш ти квіти.

Спіть скалічені, порвані, вбиті. Спіть окурені димом борні. Спіть тугою і смутком повиті. Хай вам воля присниться у сні!

Ще вчора жив ти, дорогий солдате! Ще вчора чули твій веселий сміх! Ну, а сьогодні з вистрілом гармати Назавжди голос, голос твій затих, Ще вчора в трубку говорив ти мамі, Що в вас все добре, не стріляють в нас. Ну, а сьогодні на смертельній рані Застигла кров і ти покинув нас Ще вчора кров по жилах протікала, Ще вчора серце стукотіло в такт, Ну а сьогодні біда тебе спіткала, Над твоїм тілом вже кружляє птах, Ще вчора очі радістю сіяли, Як захищав ти український край, Ну а сьогодні миттю перестали, Та ти завжди живий, запам'ятай! Хоча не тілом - ти живий душею І будеш жити в наших ти серцях Пам'ять про тебе, наче орхідею, Ми збережемо у своїх думках!

Ще наче вчора був живий. Сьогодні вже стискаю мерзлу руку. І хто ж дозволив цій Війні принести нам гірку розлуку? Молилась Богу - він не чув. Кричала в слід нещасній ночі. Неначе вчора ти ще був, сьогодні вже закриті очі. Я проклинала всіх людей. Не їла, Сину, і не спала. І фото з біллю до грудей я сильно-сильно притискала. Жила для Тебе лиш, Дитя. Тепер тебе навік не стало. Тебе забрала та Війна, якій я "Не віддам" кричала. І ось, ти, Сину, вже лежиш в сухій нещасній домовині. Рідненький, як же ти болиш і так печеш десь всередині. А я б за тебе там лягла... Та краще б я вже спочивала! Тебе забрала та Війна, якій я "Не віддам" кричала. Зоряна Макаренко

ЛИСТ ВІД ЗАГИБЛОГО СИНА МАТЕРІ Тримайся, мамо, бережись! Ти робиш вірно все, я знаю. За мною, люба, не тужи - Бо я ту тугу відчуваю. Не треба сліз, не будь в журбі, З тобою завжди я лишаюсь.. Щоночі з неба я тобі Яскраво зіркою всміхаюсь... Як вітерець легкий блука, Торкаючись твого волосся, Ти знай, що то моя рука Тебе голубить... Не здалося... Я завжди поруч: у квітках, В дощах, у сонці, у веселці... Тобі приходитиму в снах... Залишивши тепло на серці... Лана Александрова

Напишу тобі вірша... Ти його вже не почуєш, Бо на небі вже ночуєш, Стала зіркою душа... Напишу я для людей, Щоб тебе запам'ятали, Та ім'я не забували, Поміж суєтних речей. Ти залишишся в словах, Крапками поміж рядками , Щоб завжди ти був із нами, В діях, в серці, молитвах. Напишу...З твоїм ім'ям, Що герої не вмирають, В небо душі їх злітають, Щоб світити завжди нам. Лана Александрова

Пішов на схід. Та повернутись обіцяв. Я пам'ятаю, як гуртом ми проводжали Його в АТО. А він сміявся та не знав, Що там, на небі, вже для нього готували, Він був в боях, він бачив ворога в лице, Хоча лицем його оскал навряд чи зветься, Коли потапив з побратимами в кільце, Збагнув, що битись до загину доведеться. А мати в ніч ту все заснути не могла, Чомусь молилась, довго-довго так молилась, Неначе сердцем поруч весь цей час була, Аж поки пташка у вікно її забилась. І в цю хвилину зрозуміла:" Вже нема Її соколика", бо то в віконце билась Його душа, мов птах, самотня та сумна, І головою мати стомленно схилилась. Мій друг - герой, загинув вчора на війні, І ми продовжувати маєм його справу, Стати на захист української землі Бо захищаєм Батьківщину та державу. Всіх до одного ми повинні пам'ятати, Хто нас в цей час тяжкий на сході захищав, Щоб знала кожна вбита горем мати, Що не даремно син життя своє віддав. Лана Александрова

Спочивайте, хлопці. Дякую кожному за жертву свого життя. Пам'ятаємо, не забудемо.

"200" Я по сводке прошел как цифра. Одна двойка и два нуля. Отрекитесь от кода шифра И поймите, что это Я. Тот, кто вечером был в наряде, Отсылал СМС домой, И не знал, что летит в снаряде, Тот осколок, который мой. Не хочу быть строкою в сводке, Не хочу безымянным быть. Не затем умер я, чтоб водки, Кто-то вечером мог попить. Не затем, подставляя тело, На войне не кривил душой. Той, которая жить хотела, А не цифрою стать скупой. Мы не цифры с двумя нулями. Не в отчетностях номера. Мы обычными были парнями И живыми еще вчера. Когда слышите цифру двести, То представьте хотя-бы раз, Что на этом проклятом месте, Мог бы быть и любой из вас. За укор уж меня простите. Каждый делает выбор сам… Если память погибших чтите – То зовите по именам. 04.11.2016 Виктор Залевский, прапорщик 95 ОАЕМБр

В рідний дім, в Україну квітучу, Найрідніше якої нема, Із сходу ворог прийшов, як звір лютий, Щоб зламати мирне життя. Підіймемось на захист держави, І відступлять недруги злі. Принесуть перемогу і славу України доньки й сини. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Затулив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Щоб єдиною, вільною, сильною Моя Україна була, Затули своїм серцем Вітчизну Від образи, зневаги і зла. Буде вічною рідна держава І на нашому боці Господь. Ми здобудемо волю і славу, Український народ не збороть! І не страшно життя залишити — Ні печалі, ні страху нема. Щоб зневіру і діль пережити, Наші втрати були недарма. Ми пройдемо цей шлях до знемоги, Ворог згине у вирі війни. Наближають День Перемоги України доньки і сини. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Захистив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Ти герой України, Своєї Вітчизни син. Ти солдат України! Ти свою Батьківщину Захистив вірним серцем Наскільки стало сил. Ти герой України! Серцем вірного сина Ти солдат України, Своєї Вітчизни син. Ти герой України, Своєї Вітчизни син.

За законами математики – Мінус доля на мінус час… Небо ридма ридає, солдатики, Небо ридма ридає по вас. Хтось на мапі звіряв маршрути, Хтось дививсь на зірки з печер… Нерозкритими парашутами Рахуватимуть вас тепер. По розмоклій траві розкидано Збиті сонця, немов бурштин. Нині небо ридає ридма, Диким полем гірчить полин. Батьківщина або територія… Кожен сам обирає шлях. Запікається кров’ю історія, Мов у дерево входить цвях. Ваші хрестики, ваші прихистки, Ваша правда, ваш сум і щем… Так лягло – згідно правил балістики, Так розквітло німим вогнем. Ще чекають вас, ще вимолюють, Проглядають рядки новин І виколюють очі колами Цих роз’ятрених Україн. І нічого крізь сльози не видно І біліє надтріснута вісь… Нині небо ридає ридма, Зі свічок опливає віск. Вже за все перед Богом прощені Линуть ангели-дембеля… Засинайте спокійно, хлопчики, Це навіки ваша земля. Дмитро Лазуткін

Люди , почуйте ! я- невідомий ! Стукаю вітром в шибку додому, Ніжним туманом лягаю на плечі, Дощиком сію у тихий цей вечір.. Жити хотілось, та йшов, не вагався В той час ,коли хтось удома лишався. Зброя іржава , невірні гранати І ні від кого й одної поради! Тільки одне, головне : « Ви тримайтесь! Хлопці, тримайтеся, і не здавайтесь! І ми трималися всі воєдино, Всі, як один за свою Батьківщину! Сили нерівні...накрило...несло... І на шматки шматувало й пеклО! І...ось ,нарешті, спокій дарує... Стало так легко...все бачу я...чую.. ...тільки не знаю, де тіло моє.. Мене немає ...а думав , що є! Я- цілий Всесвіт! а ніби- ніщо... Тільки душа хоче знати: За що ? Тетяна Прозорова Серпень 2014

Спіть скалічені, порвані, вбиті. Спіть окурені димом борні. Спіть тугою і смутком повиті. Хай вам воля присниться у сні!

Весна перейшла у літо… Чи й справді вона була? Весна недолюблена квітами, Коли стрілянина, війна… Земля одягнулася маками… Роса чом сльозою бринить? Берези всі вітами плакали – Життя обривала мить… Душа калини зболіла… Дорогами хрещені сни? Криниця щаслива зміліла, Бо трави у смутку лягли… Заплаче «субота зелена»… Чи стихне пташина в гаю? Лиш вітер повідає клену Про тих, хто поліг у бою… Антон Коптев

І він упав, прикрив собою трави, Своєю кров’ю землю напоїв… І він упав… упав зі словом: «Мамо! Прости мені, я вижить не зумів…» Він був солдат… Але він був і сином… Для матері він щастям був останнім! І журавлі летять у небі клином Над сином, над солдатом у прощанні. А мати там, далеко за фронтами, Чекає сина, ставши на поріг. І прийде їй послання з журавлями, Що він – ГЕРОЙ, що він в бою поліг… І впаде мати з криком на порозі, Мов привид, божевільна і бліда. І пролунає ехо на пустій дорозі: «Будь проклята, будь проклята, ВІЙНА!» Таких історій на землі багато Й у пам’яті вони будуть віки. Так уклонімось низько всім солдатам, Які за нас в боях тих полягли!

Мій друг — герой, загинув на війні, І ми продовжувати маєм його справу, Стати на захист Української землі Бо захищаєм Батьківщину та державу. Всіх до одного ми повинні пам’ятати, Хто нас в цей час тяжкий на Сході захищав, Щоб знала кожна вбита горем мати, Що не даремно син життя своє віддав

Верните нам наше небо, верните нам наш покой! Зачем вы пришли, соседи? Зачем вы пришли с войной? Мы с вами детей крестили и пили на брудершафт… Зачем вы нас оцепили колонной своих солдат? Нам много досталось боли – хороним своих сыновей. Мы видели много горя, мы стали еще сильней. Зачем вы пришли, ребята? За что собрались воевать? Мы выстоим брат за брата, нас тоже учили стрелять. Мы выстоим - у нас Воля, ее не возьмет автомат. Мы вам не сдадимся без боя, все церкви пусть бьют набат. Мы видели смерть, ребята, ей смело смотрели в глаза. Не надо войны, не надо… Потом не вернешь назад. Анастасия Дмитрук

Твій син поліг у цій війні – Не вір нікому, що даремно. Бо то сичать злі язики, Кому судилось буть нікчемним. Він так любив життя й тебе, А ще любив вертатися додому. І досі його посмішка живе, Коли тамуєш невимовну втому. Печаль твою хай вітри рознесуть, Прокльони ворогам не стишать болю. Не зглянешся – і внуки підростуть І підуть поруч, як і він з тобою. Голубко сива, твій синок герой, Бо кинувсь в пекло – і згорів у ньому, Нема святішого нічого на землі – Як боронити спокій свого дому. Вклонимось, люди, матері бійця. Утішмо в горі словом і мовчанням, Бо син її вже й нашим сином став, Коли ж прийде до нас оце зізнання? Галина Григорівна Бірюк (смт Яблунець, Житомирська область)

Це мало сказати – вони полягли. Це мало сказати – вони не повернуться. Вони тобі і мені віддали Стукіт власного серця…

Не вірю, татку, що тебе нема, щоранку у віконце виглядаю. чекаю, щоб скоріш прийшла зима, я напишу Святому Миколаю, щоб він тебе на тій війні знайшов і нічкою привів у нашу хату. Прокинуся тоді, а ти прийшов: - Я так тебе чекаю, любий тату! Соломія Українець

Не загинув, а просто заснув, Відпочину – і знову до бою! Чуєш, вітер зненацька подув? Це брати мене кличуть з собою. Там високо в горі, на блакитнім плацу, Командири шикують нас в сотні, Ми такі ж, як були, тільки плечі в пуху, Це від крил, що тріпочуть на сонці. Ми усі тут, гуртом, у єдиній сімї, З нами Бог, а кого нам ще треба! Не сумуйте за нами, тепер на віки, Ми боронимо Неньку з-під неба! Наша кара для ворога буде страшна, І живі з них позаздрять вже мертвим, Не насмілиться більше московська орда, Колобродити чоботом стертим! Не загинув, я просто заснув, Відпочину – і знову до бою! Чуєш, вітер зненацька подув? Це брати мене кличуть з собою… Ігор Піголь 05.02.2015р, м. Славута

А знаєте, війна колись закінчиться І з часом відбудуються міста, Але ніколи більше не повернуться Всі ті, кого забрали небеса, Їх вже немає, безліч їх загинуло, Але за що? Чому така ціна? Вони на небі мабуть, поруч з ангелами, Їм там спокійніше, бо на землі війна, Це все так боляче, що серце розривається, Де правда і в чиїх руках життя? Чому війна лише простих людей торкається? А для політиків здається просто гра… Знову до неба я з молитвою звертаюся, Благаю Боже, спокою пошли, Щоб моя рідна серцю Україна Не знала більше пострілів війни, А знаєте, війна колись закінчиться І тільки спогади залишаться в серцях, Благаю Боже, збережи мою країну, Молюсь до Тебе, збережи усім життя… Марія Скочиліс

О чем молчат погибшие солдаты? Куда глядит остекленевший взгляд? Вся жизнь - всего две памятные даты Пускай теперь они спокойно спят... Кого-то оставляют...не хоронят Шепнув лишь на прощанье мысленно "прости" Под звуки выстрелов, строй поредев - отходит Бегут живые - мертвых не спасти. А после, на гражданке вспоминают, Под третий тост, погибших в том бою И каждый год, собравшись поминают, Всех тех, кто отдал жизнь свою...

Про «Ило» вспоминать я не могу, вернее – не хочу, уж слишком больно… Ведя свой «Golf» размерянно, спокойно, Картину вижу… словно, как в бреду… Ты едешь мимо – в кабаке веселье, а уж два года как легли друзья, Два года лжи, насмешек, грязи и забвенья, И в этот день, уж мимо - мне нельзя. И сжавши зубы – шепчет мне Жена, Не тронь… Им не понять … Они шпана…!!! Шпана? При виде парня в камуфляже… Они, бл@ядь тыкают все пальцем на меня. И на медали тычут – вон, смотрите, Понакупал и все, тепер он «Джек», Так хочется остановить машину, И объяснить им – «ты не человек». И вот, сменяя гнев на милость, При виде побратимов вдалеке, Кричу Жене – вот «Гром», вот «Витязь», Коль не они – была пи@да бы мне… Тому два года, видели парад ? И мы, срывая голос, все подряд, Прийдут… Помогут… Сепаров рванем… И сутки, двое… точно проживем… Парад ушел, а с ним мечты про помощь, Вот это Хлопцы… Мы тепер хлебнем… Про «коридор» - не буду, тяжело, Пускай кричат, что виноват – «ХЛО», Но это ведь не значит, Вашу мать, Что сектор «Д» весь должен подыхать!!! Это не просто стих , а так, он – крик души, По нем ты, братец, делать вывод – не спеши… Война ровняет всех, и нищих и блатных, Вся суть того – какой же толк от них ? Там… на передовой… где рвутся мины… Нет разницы – из тех ты, иль иных… Коли б не Братья – то подох бы я, Каб не они – не вылез бы из ямы, А по сему – закончу я Хаямом, Коль руку жмешь, всегда подумай молча, Ох… замахнутся ею… на меня. Про «Ило», вспоминать я не могу, Вернее – не хочу, уж слишком больно, Ведя свой «Golf», размерянно и скромно, Картину вижу, словно, как, в бреду… Что там, за ветхой занавеской тьмы, В гаданиях – запутались умы, Когда же с треском – рухнет занавеска – увидим все, как ошибались мы… Константин Лохвицкий

Я буду жити в посмішках дітей, Моя душа вам піснею озветься. Я в бій пішов-за правду,за людей! І в пам'яті-це знаю,не зітреться. Я буду жити,в пролісках весни, З лелеками я повернусь додому. Прийду у материнські сни, Я Ангелом зійду народу свому.

Всем ребятам, что полегли за нас. Спасибо и низкий поклон Вам. Царствие Небесное. Михайленко Алексей.

11.09.2016 р. Вечная память Вам! Евгений Забудько.

17.05.2016 р. Велика книга!!! Так боляче листати ці сторінки...дивитись в очі кожному хто віддав своє життя захищаючи Украіну.Низький уклін Вам і СЛАВА!!!. Валентина Баранова.

09.05.2016 р. Ми, патріоти України , мешканці Маріуполя не можемо стояти осторонь, тому своїми концертними виступами піднімаємо бойовий настрій нашім захисникам. У 2015 р. наш творчій тандем написав пісню пам'яті усіх полеглих за Україну - пісню "Маки червоні" (формат мр3). Олександр та Марія Сладкови, м. Маріуполь.

09.05.2016 р. До землі вклоняюсь Героям, Воїнам, простим Українцям, які в лиху годину взяли до рук зброю, і пішли захищати Україну ! Всім тим Чоловікам, для яких Батьківщина це не порожній звук. Рідні наші, ми так сумуємо за Вами!! Мабуть, ще довго будуть литися сльози з наших очей, сльози нескінченого суму та величної гордості! Гордості за те, що маю честь бути співвітчизницею Героїв, і сльози болю, від того, що ви вже не з нами. Нехай Господь наш зустріне Вас, рідненькі, в Царстві Божому! Герої не вмирають! З повагою та болем, Ольга Єськова, м. Дніпропетровськ.

Сьогодні, 9 травня 2016 року, в день перемоги вшануємо пам'ять загиблих в АТО, які захищали цілісність нашої України та мирне небо над нами. Сєвєрцева Галина Олександрівна

28.04.2016 р. Світла і вічна память всім українським воїнам, що відстоюють свободу, гідність і соборність Вітчизни! Юрій Коломієць.

20.04.2016 р. Вічна пам*ять ГЕРОЯМ!!!!!! Багатостраждальна наша Україна вмилася сльозами матерів. Але загибель їхня була не марною!!!! Вірю, засяє сонце свободи і достатку над нашою країною. Ольга Кугаєва.

20.04.2016 р. Ці хлопці і дівчата заслужили на вічну пам"ять і безмежну повагу. Низько кланяюсь їм усім. Усім серцем бажаю припинення цієї безглуздої війни, де гинуть наші люди. Вірю в те, що це все не дарма і намагаюсь усім своїм життям бути гідною їх. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ І ЇЇ МУЖНЬОМУ НАРОДУ! Олена Терлецька.

Вечная память героям и низкий поклон матерям и женам! Лучшие мужчины страны отдали свои жизни за Украину и ее народ. Единственное, что мы можем сделать для героев-это помогать их семьям, чтить их память и строить цивилизованное, правовое государство, а иначе грош нам цена!!! Анна, Мариуполь.

Спасибо каждому живому, павшему, раненному солдату, офицеру, волонтеру за то, что против орд противника несли мир на нашу землю. И не смотря на неудачи, Украина показала, что может выстоять перед врагом. Я жду вас в Донецке скоро. Вечная память павшим. Слава Героям! Слава Украине!

Схиляю голову перед мужністю Героїв, які у розквіті сил віддали життя за свою батьківщину. Зі сльозами на очах та з болем у серці висловлюю співчуття рідним, Вічна пам'ять Героям. Наша шана буде у пам'яті про Ваше життя, подвиги, героїзм та любов до України. Допоки ми будемо пам'ятати - вони будуть жити. Україна буде вільна. - Наталия Репинская

Вечная память героям!!! - Татьяна Хусаинова

Я хочу сказать спасибо всем ребятам, которые сейчас сражаются в зоне АТО! Спасибо за наш мирный сон в регионах, спасибо за мужество и героизм, который вы проявляете в бою. Искренние соболезнования семьям погибших ребят, простите,что они за нас заплатили своими жизнями. Никто не будет забыт! Слава Украине!!! - Тома Сиденко

Спасибо, я никогда не забуду Вашего вклада в поддержание мирного неба над Украиной!!! - Д. Ткаченко

Низько вклоняюсь кожному Воїну, який захищав нас і нашу землю… Героїчні та мужні подвиги цих людей назавжди залишаться в нашій пам’яті . Важко підібрати слова, лише біль і сльози наповнюють душу,вся Україна плаче за своїми синами. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!! - Оксана Кухар

Не описать словами чувство благодарности всем ребятам, которые участвуют в АТО. Вечная память погибшим. - Жаронкина Людмила

Ребятам 79 ОАМБ от прапорщика Струбицкого А.Я. буду вас помнить вечно братья,мы за вас отомстим!!! Спите спокойно!

Справжні чоловічі сльози на очах... Коли однолітки, ровесники незалежності, віддають душу і тіло, за мир і незалежність рідної Української Держави. - Винов Богдан

Пробачте нас. Ми вас ніколи не забудемо, як не забудемо вашу мужність і героїзм. Герої не вмирають! Слава Україні! - Вікторія, м. Краматорськ.

Шана кожному...Велика подяка...Нехай спочивають...Царство Небесне - Анна Андрух

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!!! ПАМ'ЯТАЄМО І НІКОЛИ В ЖИТТІ НЕ ЗАБУДЕМО!!! ВИ НАЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРДЦЯХ!!! - Людмила Зеленова

Хай Вирій прийме цих героїв до себе... Вони це заслужили, вони герої... Воїни Світла! Воїни Добра!!! Слава Синам України.....Навіки Слава!!! - Костянтин (м.Київ)

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ! - Артем Остафийчук

Низький уклін, Вам!!! Слава Українській Армії!!! - Руслана

Спасибо отцам и матерям,воспитавших таких детей,вам соболезнования и пошана,детям вашим вечная память! - Ольга

Пишу вам из Беларуси!Очень страшно смотреть фотографии погибших людей а особенно молодых парней, я и моя семья каждый день смотрим новости читаем ленту новостей в интернете, и мы очень хотим и желаем от всего сердца что бы на Украине вновь воцарил мир!Спасибо огромное людям которые защищают свою страну!Огромное спасибо ГЕРОЯМ которые к сожалению не увидят уже этот день когда на Украине будет мир, этот День Победы!Пусть земля вам будет пухом, вы погибли Героями, и вас всегда будет помнить Беларусь и Украина!!Мы очень переживаем за вас!!!Слава Украине!! Героям Слава!!Вы молодцы!!!Вы победите!!!!ВЫ СИЛЬНЫЕ!!!МЫ ВАС ОЧЕНЬ ЛЮБИМ!!!повторюсь но СЛАВА УКРАИНЕ!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!!! - Елена, город Осиповичи, Беларусь

Вічная пам’ять нашим ГЕРОЯМ!!!! - Микола Лук’янчук

Вічна память загиблим! Зі много на роботі працював Коваль Павло. Чудова людина! Загинув у зоні АТО 7 серпня. - Галина Греськів

Всем погибшим, в особенности 79 ОАМБ. И моему дорогому и бесценному другу Карбивничему Сергею, погибшему в бою 23 июля под Градом. Таких верных и преданных, весёлых, озорных друзей не было и нет! Сам пошёл в ЗСУ, потому что очень не любил негодяев и очень любил порядок! Ни я, ни мой народ, никогда не забудут и не простят… Ничего, хоть сейчас мы ежедневно умываемся слезами, зато они скоро будут умываться своей кровью.Но пока - лишь боль и пустота И куча слов, которые не успели быть сказанными… - Ирина Завтонова.

Slovamu ne mogna opusatu vsu bul vtratu tuh hto zagunuv za nashe maibutnie. Hai Bog vas oberigae!!!! Zagunulu krashi, spravgni Ukraintsi. Beregu Boge simii zagubluh. I nuzkui uklin vsim tum hto vurostuv i vuhovav spravgnih Geroiv Ukrainu - Olga Lomako

Боже, як тяжко все це чути, бачити і відчувати! Помирають наші молоді хлопці, чиїсь брати, сини, батьки! За що?! Пам'ятаємо Героїв! Вічного спокою Вам і величезне Дякую за те, що не побоялися піти і стояти за нашу Україну! За Вашу мужність і велике серце! Величезна подяка матерям та батькам за таких синів! Ви виростили Героїв! Сльози на очах... Ніколи не забудемо. Співчуття рідним та близьким. Пам'ятаю Волнухіна Сергія Анатолійовича, 1986 р.н., бійця 72 бригади. Ти пішов таким молодим, залишивши донечку, дружину, велику сім'ю. Назавжди залишишся в памя'ті кожного славутичанина. Бережіть себе та своїх близьких. Не забувайте Героїв - Яна, м. Славутич

У меня слезы катятся градом,когда я смотрю на этих ребят,которые могли бы еще жить и жить! Не представляю,что должны чувствовать близкие,если у меня,постороннего человека,сердце кровью обливается,как будто это мои близкие люди. Низкий поклон каждому,кто не стал отсиживаться дома, а пошел освобождать свою землю! Очень хочется верить,что каждый из них погиб не напрасно и товарищи их за них отомстят и выметут эти отбросы из нашей страны! - Татьяна Озерова

Простите, пацаны! ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ВАМ! ПУСТЬ ЗЕМЛЯ БУДЕТ ПУХОМ! Sergey Portnoy

Вечная память Героям! За каждого из Вас будут держать ответ! Перед народом и Богом! Герои не умирают! Анатолий

Спасибо Вам ,солдаты воюющие в АТО,возращайтесь живые к матерям,сестрям,женам.Пусть вас хранит Господь ,я молюсь за Вас низкий вам поклон. И вечная погибшим ребятам. Нет слов чтобы выразить боль,утрату.Ангелы Небесные Храните их. Ирина (Запорожье)

Серце стискається коли дивишся ці фотографії героїчно загиблих чоловіків та зовсім молодих хлопців! Хочеться низько вклонитись та висловити слова подяки та жалоби їх матерям за таких МУЖНІХ СИНІВ-ГЕРОЇВ! Їх справа запам'ятається на віки! СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ВОЇНАМ-СОЛДАТАМ 25-Ї ОКРЕМОЇ ПОВІТРЯНО-ДЕСАНТНОЇ БРИГАДИ, А САМЕ МАКСИМУ МІЩЕНКО, ВІКТОРУ МЕЛЬНИКОВУ, братам АРТЕМУ та МАКСИМУ ЛАЩЕНКАМ та СЕРГІЮ РУСЄВУ, а також ІНШИМ військовим ВДВ!!!!!!!! Дякуємо, ВАМ хлопці за все!!! Ви завжди будете жити у наших серцях та думках! Десантники не помирають-вони відлітають у небо назавжди:( :( :( Й досі невіриться, що їх вже немає з нами, але, знайте, що МИ ВАС ПАМ'ЯТАЄМО ТА ЛЮБИМО...Спіть з миром...Героям Слава!!! - від Наталії С. з м. Новомосковська.

Вечная память погибшим героям! Спасибо Вам за ваш подвиг и отвагу, за мирное небо в моём городе! Краматорчанин

ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ!!! ГЕРОИ НЕ УМИРАЮТ!!! СЛАВА ГЕРОЯМ!!! Наталья Медяная

Как жаль, что желто голубой наш флаг окрашен кровью наших мужчин, вечная память героям! Валерия Козубенко

Вічна пам'ять нашим героям. Герої не вмирають. Слава Україні. Героям Слава. Ірина Коротошин

Вічна слава героям! По всій Україні замість ленінів мають стояти пам’ятники саме їм! Вони-наш вічний біль! У пам’ять про них маємо все зробити,щоб Україна стала європейською і процвітаючою країною.Своїм тихим і спокійним сном завдячуємо саме їм. Такі книги повинні бути в кожній бібліотеці, у кожній школі, у кожній хаті.

Велика шана та повага полеглим героям за мужність та відвагу... Ще більша шана тим, хто лишився душити зло в нерівнім бою... На їх прикладі треба навчати мужності та сміливості чоловічої... Вони лишили все заради батьківщини та майбутнього їх дітей, батьків, рідних, друзів... Страшна втрата для рідних та близьких... Герої завжди лишаться в наших серцях Аня (Київ)

Загиблим хлопцям в безглуздій війні- низький уклін.Спіть спокійно Герої України- Ангели. Богдан Кривенко

Вечная Память Героям.... Спасибо Вам за Всё!!!

Помним героев... Cпасибо за жизнь. Северодонецк, Луганская область

Вічная пам'ять, героям,які загинули захищаючи Україну.Серце плаче.Слава Україні! Olena Sydor

Вічна пам'ять нашим героям! Хлопці ми вас дуже любимо і пам'ятаємо... Слава Україні - Героям Слава. Дякуємо вам за нашу волю, наші герої. Д. Крикун

Без слез нельзя смотреть книгу памяти, слава Героям, спасибо им за мирное небо, за свободу. Спасибо и поклон близким воинам, что освободили наш Лисичанск. Виктория Гусакова

Дякуємо за свободу. Ми обіцяємо, що переможемо ворога. Ви загинули за нас. Слава Украіні! Слава нашим Героям! Смерть ворогам! Ганна

Ребята! Вы не пустили дьявола в обличии рыжей моли на нашу священную землю Украины. Земля Вам пухом. Александр Пацера

Милі наші хлопці, Захисники, Герої…з неймовірним, пекучим болем у серці вже майже рік ми кожного дня дізнаємося про загибель найкращих Синів України. Немає жодних слів, щоб описати, наскільки величезна наша туга за Вами, щодня – сльози, щодня страшно прокидатися з однією тільки думкою – скільки сьогодні? за що? Навіщо? Чому?.. немає відповідей на це питання, як і немає кінця нашій жалобі за Вами, наші Ангели. Ми, жителі Донбасу, в боргу перед Вами – Ви ціною свого життя захищали нас і нашу Україну. Ми обіцяємо – так саме, як Ви захищали нас, ми захистимо Ваші сім’ї, людей, що лишилися самі на цій землі, втративши Вас. Ми ніколи, знайте, ніколи не забудемо Вас. Хай Вам буде тихо і спокійно там, на небесах. Олена, м.Донецьк.

Вічна пам"ять нашим Героям !!!! Завжди сумуємо і пам"ятаємо Вас... Інна

Вічна світла пам'ять нашим Героям! Ця книга пам'яті теж зброя проти ворога Самборська Н.

Велика подяка за героїзм, ви назавжди в наших серцях Ігор, Вікторія

ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ!!! ГЕРОИ НЕ УМИРАЮТ!!! СЛАВА ГЕРОЯМ!!! Романова А.

Ви Батьківщину не забули,без страху й заздростті пішли, пішли спасати нашу землю, від лап кремлівського звір'я та іхніх прихвостнів кривавих,жаднючих й ласих до грошей. Ми помстимось за Вас,за сльози,які течуть рікой з очей у матерів,дружин,дітей.Слава народу Украіни! Слава захисникам Відчизни! Вічна пам'ять загиблим Героям. Роман Сойнов

Вже більше року серце рветься навпіл від того болю і жалю за кожного з наших Героїв, наших найкращих і найсвітліших синів України, що віддали найцінніше що є у світі - своє життя. Ви покинули нас на злеті, щоб назавжди стати Ангелами. ї Ми в величезному боргу перед Вами за наші мирні міста і села. Низький уклін Вам СИНИ України за ваш величний подвиг. Вічна пам'ять і вічна Слава Вам у віках. Світлана. Кременчук.

Я хочу подякувати хлопцям, які полягли в боях, важких боях, низький уклін Вам до самої матінки землі: за мирне небо над головою, за хліб на столі, за сина в колисці! Любов Мамай

Дякую вам і я вірю, що Господь взяв вас до себе для особливої місії! Я ніколи не забуду ВАС ГЕРОЇ! І навчу свого сина жити для України і назавжди пам'ятати Ваш подвиг! О. Федорчук

Мне очень больно и тяжело смотреть на погибших ребят, слезы льются, дышать тяжело . Не забуду, не прощу ваших убийц. Мои соболезнования родным и близким, особенно матерям, которые потеряли своих сыновей, это ад при жизни.

Вічна Вам память рідні наші. Ви будете завжди в наших серцях. Лідія.

Дякуємо Тобі наш Герой! Наш Рятівник й Захисник Вітчизни! Що Ти Оберігав наш спокійний сон доки ми відпочивали. Ти стояв на сторожі нашого краю-оселі нашої й оберігав нарід наш від «злого»… Та тепер ТИ пройшов «перегрупування», склавши найдорожчу (для нас всіх) Офіру – Своє життя, Продовжуєш нести Свій шляхетний чин Служіння в лавах «Небесних Сотень». СЛАВА ТОБІ ГЕРОЙ! Пам'ять й пошану про Тебе серед народу крізь віки!!! Й почесне місце на «Алеї Слави» Праведників – ЛИЦАРІВ СВОГО НАРОДУ! Спочивай з миром! Із Вдячністю, від Харків'ян.

Присвячую усім героям, полеглим в АТО ...

А над могилою схилився білий ангел
І гірко плаче, плаче до безтями.
Мій хлопче, ти не тут лежати мав би
Між тими почорнілими хрестами.
Мій хлопче, мій солдате, мій герою,
Я не вберіг тебе, я не вберіг,
Хоч кулі над твоєю головою
Я відбивав, я відвертав як міг.
Я не вберіг тебе там, не вберіг...
Проклятий ворог чорну зробив справу
І ти в нерівному бою поліг
За Україну, за людей і за державу...
А знаєш, хлопче, я тут не один -
Нас тут багато ваших охоронців.
Ми між рядами втомлених могил
Промінчиками будемо від сонця.
Галина Гайвась

Серце щемить від болю за полеглих у цій війні, яку не можна осягнути розумом, за синів, батьків, братів, коханих...Вони віддали свое життя за нашу свободу. Хай Бог прийме їх, царство небесне... Хай згинуть вороженьки, як роса на сонці... ТАК І БУДЕ!!!! Хай Бог береже всіх тих, хто зараз там на сході стоїть за Україну. Хлопці, повертайтесь живими! Наталія, м.Ірпінь.

Всім загиблим воїнам!

О земле жорстока й мила,
Ковтнула ти їхні дні —
Усе, що вони любили,
Віддай долюбить мені!

Усе, що вони не домріяли
У чорному ґвалті боїв,
Хай клекотом і завіями
Ввірветься в думки мої!

Вслухайтеся, земле і небо,
У рокіт страждань моїх —
Живу не лише за себе,
Я мушу жити й за них.
19.05.1962 р. Василь Симоненко

Вечная память Героям! Навсегда в наших сердцах. Віктор Єленський.

Хай живуть вічно в наших серцях. Любов Думарчук.

Вічна слава Героям! Слава Україні! Коврей В.Ю..

Вічна пам'ять вам хлопці, ми вас будемо пам'ятати завжди.Спочивайте з миром!

Вітаю! Дуже хотілося б покласти віртуальні квіти всім полеглим за Україну захисникам, але це навряд чи можливо. Та ще більше хочеться подякувати їм за те, що вони не злякалися і пішли боронити незалежність України в перших ешелонах. Дивлячись на фотографії загиблих за Україну, важко казати якісь слова, крім подяки та того, що ми, українські патріоти, дуже пишаємося ними та тими воїнами і патріотами, волонтерами та медиками, а також всіма тими жителями України, які сьогодні продовжують захищати палаючі рубежі нашої держави від російського агресора та тих запроданців, які продалися фашистам Московії і рвуть Україну на шматки. І навіть сумніву ніякого не залишається, що ми на правильному шляху і що Україна переможе у цій гібридній війні, яку підла кремлівська хунта розвязала заради захвату ласих шматків української землі. Слава Україні!!! Україна понад усе!!! Світлана Назарчук-Лядова. м. Стрий Львівської області.

Спасибо Вам за мирное небо над головой,спасибо Вам за то , что мои дети ходят в школу, спасибо Вам за Ваш подвиг. Царство небесное и вечная память погибшим героям. Влад

Вижу лица просто плачу ! Извиняюсь слов нет ! Piano Tuner Nikolai Solodovnikov

Дякую Вам за Україну. За те, що прийняли удар на себе. Захистили. Дякую. Пробачте. Світла пам'ять та вічна слава Героям! Шана кожному Воїну - Наталія Семенчук

Чоловіки, хлопчики, діти! Рідненькі ви наші! Ми Вас ніколи не забудемо, Вічна пам'ять Вам!!! Низький уклін за нашу Неньку, за наш спокій. Наталья Витченко

Низько вклоняюсь кожному Воїну, який захищав нас і нашу землю… Героїчні та мужні подвиги цих людей назавжди залишаться в нашій пам’яті . Важко підібрати слова, лише біль і сльози наповнюють душу,вся Україна плаче за своїми синами. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!! Тетяна Дузенко