- Укр
- Англ
Радченко Альберт Геннадійович (Тойота)
20 жовтня 1975 – 6 січня 2023Запорізька обл. – Запорізька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Молодший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Альберт Радченко (позивний Тойота) загинув 6 січня 2023 р. поблизу с. Новоандріївка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, захисник дістав множинні поранення. Йому було 47 років. Альберт народився і жив у Запоріжжі. Навчався у школі № 40. Потім закінчив професійне училище № 6. Працював на комбінаті «Запоріжсталь». Був дайвером. Разом із друзями чистив р. Дніпро та запускав туди рибу. Дуже хотів подорожувати, зокрема попірнати в озерах Норвегії. Любив активне дозвілля. Обожнював тварин. Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до місцевої ТРО. У квітні 2022 р. перейшов до роти охорони Васильківського військкомату Запорізької області. Служив там разом із рідним братом. «У сина була травма коліна — штучна чашечка, але він сам пішов до військкомату і без медичної комісії потрапив в армію. Ми з батьком відмовляли, а сини сказали: «Це наша країна, треба захищати. Батьки, вам за нас соромно не буде, ми боронимо своє, вас, коханих, дітей, свою країну, своє місто». Коли росіяни підпалили поля з хлібом, вони їх гасили, хоч і не було наказу. Казали, що сльози текли, бо поля з хлібом палають… Коли поруч із ними бомбили село, сини вивозили людей. Давали їжу тим, хто залишився. Альберт завжди рятував усіх: і на фронті, і в житті. Завжди допомагав усім. У нього не було почуття страху. Його захопленням був автомобіль «Тойота» (звідти і позивний). На цій машині він і поїхав воювати. Вона вся прошита осколками. А потім дружина Альберта віддала його авто військовим. На похороні сина були матусі тих воїнів, яких він врятував, дуже дякували… Його командири дякували і просили вибачення… Альберт був доброзичливою людиною, дуже турботливим сином, чоловіком і батьком», — розповіла Людмила Радченко. «Він був людиною з великої літери. Із перших днів війни віддав себе захисту нашої Батьківщини. Завдяки таким людям, як він, Україна вистоїть і переможе. Спочивай з миром, друже. Герої вмирають, але пам'ять про них — у наших серцях…» — написав його товариш Олексій. Поховали захисника на Правобережному кладовищі у рідному Запоріжжі. В Альберта залишилися батьки, брат, дружина, донька і син.Платформа пам'яті 'Меморіал'