Logo site

Дудченко Анатолій Анатолійович (Учитель)

13 жовтня 1973 – 16 червня 2023
Полтавська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Біографія

      Анатолій Дудченко в шкільні рокиАнатолій Дудченко народився 13 жовтня 1973 року, проживав у селі Онішки Оржицького району Полтавської області (зараз — Лубенський район).Закінчив Кременчуцьке педагогічне училище й повернувся в рідне село. Працював учителем молодших класів у трьох школах. Із 1 вересня 2020 року вчителював у Оржицькій ЗОШ І–III ступенів імені І. Я. Франка. У вільний час любив рибалити.Із 26 лютого 2022 року Анатолій Дудченко служив у роті охорони Четвертого відділення Лубенського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 17 лютого 2023 року був призваний до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (в/ч А2167) й зарахований на посаду розвідника зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону, перебував безпосередньо у зоні бойових дій.Загинув Анатолій Дудченко 16 червня 2023 року під час штурмових дій в районі міста Вугледар на Донеччині, отримавши смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Йому було 49 років. У воїна залишились дружина, мати, два сини, один з яких навчався саме в його класі, та маленька онучка, яку він ще хотів навчати.Поховали бійця 20 червня в рідному селі.

    • Військова служба

      Солдат

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Солдат Анатолій Дудченко, позивний Учитель, загинув 16 червня 2023 року під час штурмових дій в районі міста Вугледар на Донеччині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Захиснику було 49 років. Анатолій народився і жив у селі Онішки Полтавської області. Закінчив Кременчуцьке педагогічне училище. Працював учителем молодших класів в Оржицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. У вільний час любив рибалити. З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був розвідником зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону. «Батько був справжнім чоловіком і патріотом нашої держави. Також справжнім вчителем, від Бога, як то кажуть», – розповів Назарій Дудченко. «Анатолій був гарним сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, мудрим учителем, надійним другом і колегою, хорошою людиною. Вічна пам'ять, слава і шана полеглому Захиснику, який віддав своє життя за Україну, за нас з вами», – зазначили в Оржицькій селищній раді. Поховали військовослужбовця у рідному селі. В Анатолія залишилися мама, дружина, двоє синів, онучка, брат і сестра.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'