Грос Анатолій Анатолійович (Переводчик)
7 жовтня 2000 – 14 грудня 2023Запорізька обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший матрос Анатолій Грос (позивний Переводчик) загинув 14 грудня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Кринки на Херсонщині. Дістав смертельні поранення під час ворожого обстрілу. Захиснику було 23 роки. Анатолій народився у с. Весняне Запорізької області. У дитинстві переїхав на Чернігівщину, виховувався в інтернаті. Уже в старшому віці хлопця всиновила багатодітна сім'я. Він закінчив Комарівську школу-інтернат, навчався у Київському коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Мешкав у столиці. Брав активну участь в благодійних проєктах. У цивільному житті Анатолій працював старшим стюардом та різноробочим на НСК «Олімпійський», а потім був співробітником футбольного клубу «Шахтар». Брав участь у проєкті «Шахтаря» з підтримки внутрішніх переселенців у Shelter Centre, працював на «Арені Львів». Вів активний, здоровий спосіб життя, подорожував. Катався на ковзанах, грав у футбол, волейбол, тетербол, настільний теніс. Був комунікабельним, легко знаходив спільну мову з різними людьми. Мав багато друзів. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Пройшов навчання за кордоном і боронив країну в складі 38-ї окремої бригади морської піхоти на східному напрямку. Обіймав посаду стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки 2-го батальйону морської піхоти. «Анатолій був дуже добрий, чуйний, життєрадісний, сміливий, з його обличчя не сходила усмішка, він завжди приходив на допомогу всім. Хотів створити сім'ю та мати діток. Мріяв після перемоги повернутися до роботи у футбольному клубі, бо обожнював її», — розповіла дівчина загиблого Олена Кочергіна. Поховали Анатолія на кладовищі у с. Комарівка на Чернігівщині. У воїна залишилися батьки, дівчина та інші рідні.Платформа пам'яті 'Меморіал'