- Укр
- Англ
Косянчук Анатолій Володимирович (Кемел)
30 березня 1994 – 3 травня 2023Житомирська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Анатолій Косянчук (позивний Кемел) загинув 29 квітня 2023 р. під час виконання бойового завдання у м. Бахмут на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. У березні захиснику виповнилось 29 років. Анатолій народився в с. Красилівське Житомирської області. Закінчив там 9 класів школи. Був старанним, спортивним та активним учнем. Мав багато друзів, любив риболовлю, був гарним грибником, грав у футбол, полюбляв прогулянки на велосипеді та верхи. У 2012 р. закінчив Новоград-Волинський професійний ліцей, здобув фах будівельного столяра, різьбяра по дереву і бересту. Після навчання хотів піти на строкову службу до лав спецпризначенців, але не пройшов відбір. Згодом пішов працювати монтажником металопластикових вікон і дверей на одну з місцевих фірм. У 2014 р. почав працювати у фірмі «Світ вікон та дверей», обіймав посаду помічника майстра. Швидко навчався, умів приймати правильні рішення. За це його поважали колеги. Через рік став майстром із встановлення вікон та дверей, працював до 2022 р. У 2018 р. Анатолій зустрів своє справжнє кохання — дівчину Дарину. Життя наповнилося яскравими барвами й емоціями. Але у 2019 р. у родину прийшло горе — він втратив обох батьків. Після цього Анатолій і його сестра Альона стали дуже близькими, підтримували одне одного, це допомогло пережити втрату. У січні 2021 р. у Толіка й Дарини народилася донечка Лія, яка стала для чоловіка усім. Дівчинка була копією тата. Він завжди прагнув захистити свою родину. Тому під час повномасштабного вторгнення, у листопаді 2022 р., Анатолій без вагань приєднався до ЗСУ. Служив у 77-й окремій аеромобільній бригаді, обіймав посаду старшого водія відділення. «Толік був справжнім чоловіком, Героєм своєї України. Мужнім, справедливим, розумним. Майстер на всі руки. Але клята війна забрала його... Це неможливо й досі усвідомити... Для нас це велика втрата. Він назавжди буде в наших серцях та думках», — зазначила дружина полеглого захисника Дарина. Поховали десантника у м. Звягель на Житомирщині. У героя залишилися сестра, дружина й донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'