- Укр
- Англ
Литвиненко Анатолій Вікторович
28 вересня 1988 – 16 липня 2024Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Анатолій Литвиненко загинув 16 липня 2024 р. поблизу с. Північне Донецької області. Йому було 35 років. Анатолій народився у м. Ічня Чернігівської області. Середню освіту здобув у тамтешній загальноосвітній школі № 3. Потім навчався в Ічнянському професійному аграрному ліцеї та здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Після закінчення ліцею працював інженером у Києві. Згодом, після смерті матері, повернувся до рідного міста, там жив та працював водієм на різних підприємствах. Багато читав. 29 березня 2024 р. чоловіка призвали на військову службу. У травні упродовж двох тижнів навчався за програмою підготовки водіїв багатоцільових автомобілів, ВОС-790 і здобув кваліфікацію спеціаліста ІІІ класу. Із 24 травня обіймав посаду навідника у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. «Це була м'яка, життєрадісна, світла та весела людина. Навіть на війні мій брат не втрачав оптимізму», — розповіла Тетяна Стеценко. «За час проходження служби Анатолій Вікторович зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконував на відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих, мав добрий рівень мотивації до військової служби і професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, з розумінням ставився до питань, що виникали, та враховував їх», — додав командир бригади, в якій служив захисник. Поховали воїна на міському кладовищі у Києві. В Анатолія залишилися сестра та племінники.Платформа пам'яті 'Меморіал'