Ніколенко Анатолій Володимирович (Карат)

Народився 15 липня 1960 року в місті Харків. Закінчив середню школу №106 міста Харкова. З травня 1979 по травень 1981 року проходив строкову службу в Збройних Силах СРСР. З грудня 1979 по травень 1981 року знаходився в складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Служив механіком-водієм у 860-му окремому мотострілецькому полку 40-ї загальновійськової армії (військова частина польова пошта 89933- місто Файзабад, провінція Бадахшан). Після демобілізації повернувся до Харкова. Працював в автомобільному сервісі, останнім часом - охоронцем. Будучи патріотом своєї країни, незважаючи на свій вік, не зміг залишитися осторонь подій, які загрожували суверенітету та територіальній цілісності України в 2014 році. У травні 2014 року добровольцем вступив до добровольчого батальйону територіальної оборони «Донбас». У червні 2014 року пройшов коротку підготовку в навчальному центрі Національної гвардії України в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. З червня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Служив кулеметником 6-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (військова частина 3027), солдат резерву. Позивний «Карат». Брав участь у визволенні населених пунктів Донецької та Луганської областей, в тому числі міст Артемівськ, Лисичанськ, Попасна, Курахове. З 13 серпня 2014 року брав участь в боях за звільнення міста Іловайськ Донецької області. 20 серпня 2014 року мікроавтобус «Тойота», на якому з Іловайська вивозили поранених (за свідченням офіцера з позивним «Дантист», в машині знаходилися 8 бійців батальйону «Донбас» і військовослужбовець Збройних Сил України) в районі селища Грабске Амвросіївського району Донецької області потрапив в засідку, влаштовану двома взводами регулярних військ Збройних Сил Російської Федерації. В цьому бою загинули троє бійців батальйону «Донбас» (Олександр Уткін, Геннадій Кіпішинов і Артем Кузяков), а А.В.Ніколенко, отримавши важке поранення в ногу, ручною гранатою підірвав себе і кількох росіян, які намагалися захопити його в полон. Завдяки цьому вчинку вцілілі воїни зуміли відірватися від противника і дістатися до своїх військ. Похований на кладовищі №18 (квартал 10) у Харкові.