Радько Андрій Анатолійович

Солдат Андрій Радько загинув 15 листопада 2022 р. під час виконання бойового завдання в районі с-ща Білогорівка Луганської області. Воїну було 39 років. Андрій народився в с. Верхньокам'янське Донецької області. Жив у с. Ярова на Донеччині. У 2005 р. закінчив Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства». Любив дітей і тварин. Захоплювався роботою з деревом, майстрував великі та малі деталі, іграшки тощо. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав Україну у лавах 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Андрій брав участь у звільненні рідного села від окупантів, однак на Луганщині прийняв свій останній бій. «Андрій — дуже добра і чуйна людина, ніколи нікому ні в чому не відмовляв, завжди всім допомагав, варто тільки попросити. Люблячий син, найкращий брат та уважний дядько. Він завжди був правильний, робив все по совісті. Хотів стати на захист Батьківщини ще після окупації Криму та частини Донбасу, але його не взяли. Після повномасштабного вторгнення виїхав з рідних місць на Хмельниччину й одразу пішов до військкомату. 18 липня 2022 р. Андрій був добровільно мобілізований. Професійно виконував свої обов'язки. Зарекомендував себе добрим, чесним, відважним, відповідальним воїном», — розповіла рідна сестра загиблого Алла. Поховали десантника на Алеї Слави у Хмельницькому. В Андрія залишилися батьки Анатолій і Тетяна, сестри Алла та Ганна, брат Олексій.