- Укр
- Англ
Бахтов Андрій Григорович (Тихий)
9 травня 1975 – 10 серпня 2022Казахстан – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 9 травня 1975 року. Здобув дві вищі освіти: за першим дипломом — викладач фізичної культури та спорту, з другим — практичний психолог. Був тренером із багатьох видів спорту. Брав участь у миротворчих місіях під егідою ООН.Служив у спецпідрозділі МВС «Беркут». У 2010 році, після перемоги на виборах Віктора Януковича, покинув «Беркут», вийшов на пенсію за вислугою років, повернувся до тренерства, зайнявся бізнесом.Брав участь у «податковому майдані». Під час Революції Гідності, у 2014-му, входив до керівництва Самооборони Майдану у Хмельницькому. Після анексії росіянами Криму Тихий разом із побратимами із миротворчих місій долучився до створення добровольчого батальйону «Миротворець», став заступником командира — Андрія Тетерука, а після обрання командира до Верховної Ради фактично очолив батальйон МВС «Миротворець». Звільняв Слов'янськ, Попасну, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (кол. Новгородське). У серпні 2014 року з батальйоном опинився в Іловайську, кілька днів пішки добирався до своїх після розстрілу росіянами колони в «зеленому коридорі». З 2016 року викладав в Академії внутрішніх справ, був старшим викладачем кафедри військової підготовки, та пізніше очолив кафедру. Займався громадською діяльністю. Опікувався родинами загиблих побратимів із батальйону «Миротворець». Для збереження пам'яті про загиблих побратимів, проводив зустрічі з курсантами своєї академії на яких розповідав про феномен українських добровольців у 2014 році, долучався до проведення виставки «Блокпост Пам'яті» в рідному Хмельницькому. У лютому 2022 року, незадовго до російського вторгнення в Україну, увійшов до складу Експертної групи, що мала висувати пропозиції та напрацювання за усіма напрямами ветеранської політики.24 лютого 2022 року разом із кількома своїми студентами записався в Києві до ТрО. У травні в складі батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ вирушив на схід. Захищав Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Пізніше підрозділ перекинули під Зайцеве. Не зважаючи на те що свого часу дослужився до звання підполковника, на фронті воював у званні молодшого сержанта. Незадовго до загибелі на прохання бійців став командиром 6-ї роти.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 47-річний командир роти Андрій Бахтов, позивний Тихий, загинув 10 серпня 2022 року біля села Зайцеве на Донеччині. Під час бою побачив за допомогою дрона, що один спостережний пункт атакує ворог. Не роздумуючи, кинувся на підмогу. Однак ворог на той час уже захопив СП. Командир потрапив у пастку й отримав смертельні поранення. Андрій мешкав на Хмельниччині. Мав дві вищі освіти: викладач фізичної культури й спорту та практичний психолог. Був тренером із боксу, бігу, плавання, лижних перегонів, стрільби, рукопашного бою, офіцерського триборства. Навчався в музичній школі. Захоплювався археологічними розкопками. Служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», брав участь у миротворчих місіях в Югославії. У 2010-му вийшов на пенсію за вислугою років у званні підполковника, повернувся до тренерства, зайнявся бізнесом. Під час Революції Гідності входив до керівництва Самооборони Майдану у Хмельницькому. Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, Андрій воював в АТО на Донбасі у складі батальйону «Миротворець». Був заступником командира батальйону, мав позивний Добриня. Звільняв Донеччину, пройшов Іловайськ. У 2016-му пішов викладати в Академію МВС, де очолив кафедру військової підготовки. У перший день повномасштабної війни чоловік без вагань знову взяв до рук зброю. Спочатку був у ТРО, а згодом приєднався до лав Національної гвардії України та вирушив на схід. Був командиром 6-ої роти батальйону «Свобода», що у складі 4-ої бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. Боронив Луганщину й Донеччину. «Ти був справжнім лідером, людиною слова і дії. Тебе поважали усі, хто був поруч з тобою. Ти загинув на священній війні, найбільш почесною смертю для воїна і чоловіка. Ти – вже легенда. Гірка втрата. Але ми помстимося за тебе, друже. І будемо пам'ятати завжди», – написав товариш Андрій Іллєнко. Посмертно молодший сержант Бахтов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Йому також присвоєного звання «Почесний громадянин міста Хмельницький». Поховали героя на Алеї Слави міського кладовища у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому. В Андрія залишилися мама, дружина і троє синів.Платформа пам'яті 'Меморіал'
- Бахтов Андрій Григорович народився 9 травня 1975 р. у с. Тимирязівка Урицького району Кустанайської області (Казахстан). Навчався у Новосільській середній школі Ярмолинецького району. У 1996 р. із відзнакою закінчив Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут, у 2000 р. — Хмельницький національний університет за спеціальністю «Психолог». У 1996 р. працював учителем фізичного виховання в с. Пасічна Ярмолинецького району на Хмельниччині. У червні 1996 р. був призваний до лав Збройних сил України, служив у десантних військах. У 2000 р., 2003 р. та 2005 р. проходив курси підвищення кваліфікації на базі Національної академії внутрішніх справ із психологічного забезпечення спецпідрозділів МВС, які закінчив із відзнакою. У 2006–2007рр. обіймав посаду офіцера штабу, психолога у спеціальному миротворчому центрі МВС України в Косово (Югославія). У 1999–2010 рр. обіймав посаду заступника командира роти, інспектора з бойової спеціальної підготовки, старшого психолога у спецпідрозділі міліції особливого призначення «Беркут» ГУ МВС у Хмельницькій області. Брав участь у бойових діях на Сході країни та у багатьох миротворчих операціях. Практичний службовий та бойовий досвід здобував в аеромобільних військах ЗСУ, підрозділах спеціального призначення системи МВС, спеціальному миротворчому підрозділі ООН. Після анексії росіянами Криму Андрій Бахтов разом із побратимами з миротворчих місій долучився до створення добровольчого батальйону «Миротворець», став заступником командира, а згодом фактично очолив батальйон МВС «Миротворець». Звільняв населені пункти Слов’янськ, Попасна, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (колишнє Новгородське). У серпні 2014 р. із батальйоном опинився в Іловайську, кілька днів пішки добирався до своїх після розстрілу росіянами колони в «зеленому коридорі». За високі показники службової діяльності та проведення спільних операцій відзначений 24 державними нагородами, медалями системи МВС України, Національної гвардії, ООН, країн-учасників НАТО тощо. Стаж служби в органах внутрішніх справ в Андрія Бахтова становив 12 років, він мав спеціальне звання «Підполковник поліції». Із травня 2016 р. обіймав посаду провідного фахівця кафедри військової підготовки Національної академії внутрішніх справ, з вересня 2018 р. — старшого викладача кафедри, а з листопада 2021 р. призначений на посаду завідувача кафедри військової підготовки НАВС. Науково-педагогічну роботу успішно поєднував із науково-дослідницькою діяльністю. Працював над кандидатською дисертацією на тему «Психологічна готовність поліцейського до виконання службових обов’язків». Постійно удосконалював теоретичні знання та практичний досвід, які ефективно впроваджував в освітній процес під час проведення занять з навчальних дисциплін «Військова психологія», «Соціальна психологія», «Основи морально-психологічного забезпечення», «Вогнева підготовка», «Тактична медицина», «Організація виховної роботи в бойових умовах». Велику увагу приділяв військово-патріотичному вихованню молоді, а також робив великий внесок у розбудову матеріально-технічної бази та наглядної агітації кафедри військової підготовки. За період роботи в академії характеризувався позитивно, мав аналітичний склад розуму, чудові комунікативні здібності, був стресостійким, чесним, порядним, відповідальним та цілеспрямованим. До виконання своїх функціональних обов’язків ставився сумлінно. 4 лютого 2022 р. разом із кількома своїми студентами записався в Києві до ТрО. У травні у складі батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ вирушив на Схід. Захищав міста Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Пізніше підрозділ перекинули під смт Зайцеве Донецької області. Незважаючи на те, що свого часу дослужився до звання підполковника, на фронті Андрій воював у званні молодшого сержанта. Незадовго до загибелі на прохання бійців став командиром 6-ї роти. 10 серпня 2022 р. провів свій останній бій, коли противник намагався захопити українські позиції. За видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою Бахтову Андрію Григоровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницький». За особистий внесок у зміцнення обороноздатності української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та під час виконання службових обов’язків, Андрій Бахтов відзначений медаллю «За військову службу Україні».Книга пам'яті органів системи МВС