Жолондик Андрій Ігорович (Звіробій)

Молодший сержант Андрій Жолондик (позивний Звіробій) загинув 4 травня 2023 р. у бою з ворогом на Бахмутському напрямку в Донецькій області. Захиснику був 31 рік. Андрій народився у м. Червоноград на Львівщині. Після школи пішов навчатися до училища на фрезерувальника. Проте з дитинства його цікавила історія. Тож зрештою вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка. На літніх канікулах завжди намагався працювати, щоб допомогти родині. У студентські роки був активним учасником Революції гідності. Разом із друзями стояв з коктейлями Молотова проти бронетранспортерів. У складі «Правого Сектора» охороняв Будинок профспілок. Коли почалася війна, хотів піти на військові навчання чи у військо, але мама відмовила. Закінчивши виш у 2015 р., влаштувався на роботу у ТОВ «Нова пошта». Починав зі звичайного приймальника в центрі міста, потім пішов працювати на термінал. «Він змалечку дуже любив Україну, не хотів їхати за кордон ні вчитися, ні працювати, хоча ця можливість для нього була відкрита. Як друг він був дуже хороший, як людина — дуже справедливий. Любив людей, намагався допомогти всім, кому міг. Він був занадто добрим для цього світу», — розповідають рідні. Коли почалася повномасштабна війна, Андрій із колегою пішли у військкомат добровольцями. Хоча через астму він мав «білий квиток». Його не хотіли приймати, але чоловік наполіг. Займались охороною мостів, державних об'єктів. У березні 2022 р. у військкоматі одружився зі своєю дівчиною. Пройшов навчання і восени потрапив у штурмову роту 710-ї бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України. У складі підрозділу боронив Харківщину й Донеччину. У квітні 2023 р. дістав серйозне поранення — міна прилетіла в окоп. Після лікування повернувся на передову. Вже востаннє. «Мій коханий чоловік Андрій назавжди залишиться у травні 2023 р. молодим, красивим, щирим, мужнім і незламним. Андрій героїчно загинув, прикриваючи побратимів, під час важкого бою. Був там, де не міг не бути, з тими, кому довіряв життя й чиї сам боронив до останнього подиху. Всі, хто знали Андрія особисто, погодяться, що він був завжди справжнім і щирим, надійним і веселим, ерудованим і неймовірно цікавим. За це та багато іншого його всі так любили й поважали!» — написала дружина загиблого Олена. «Мій син в армію пішов одразу після 24 лютого. Пішов добровольцем. Гідно виконував свій обов'язок із захисту рідної землі. Був відданим другом, хорошою людиною і воїном. Обороняв нашу землю під Бахмутом, де і повів побратимів в останній свій бій», — зазначила Любов Жолондик. Поховали героя на Алеї Слави Бендюзького кладовища на Львівщині. В Андрія залишилися любляча родина, друзі та побратими. Посмертно Андрій Жолондик нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.