Петренко Андрій Олександрович (Пастор)
29 серпня 1985 – 20 червня 2022Луганська обл. – Луганська обл.
Медаль «За військову службу Україні»
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 36-річний захисник Андрій Петренко помер 20 червня 2022 р. від отриманих під час обстрілу осколкових поранень. Андрій народився у м. Первомайськ на Луганщині. У дитинстві разом із родиною переїхав до с. Літки Житомирської області. Там закінчив місцеву школу, далі навчався у Київському геологорозвідувальному технікумі. Після випуску деякий час працював за фахом. Потім 7 років працював на приватній фірмі з виготовлення металопластикових вікон. Останнім місцем роботи була служба таксі «Bolt». Андрій вів здоровий спосіб життя та допомагав іншим людям позбутися шкідливих звичок. Брав активну участь у роботі реабілітаційних центрів. Був вірянином, не пропускав жодного недільного богослужіння та мріяв створити родину. Коли почалася повномасштабна війна, Андрій одним із перших долучився до місцевої самооборони. Через два тижні перейшов до територіальної оборони міста Києва, звідки добровольцем вступив до лав ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Разом із підрозділом поїхав обороняти рідну Луганщину. Казав тоді мамі, що приїхав на батьківщину. Поховали військовослужбовця на Дарницькому кладовищі у с. Літки на Житомирщині. В Андрія залишилися мама і брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'