Степанець Андрій Сергійович (Сябр)

Молодший сержант Андрій Степанець (позивний Сябр) загинув 7 липня 2024 р. під час ворожого артобстрілу поблизу с. Андріївка Донецької області. Воїну було 26 років. Народився захисник у с. Карпилівка на Рівненщині. Після закінчення школи здобув вищу освіту в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка. У 2020 р. вступив до лав Національної поліції України, обійняв посаду поліцейського у РПС ПОП «Тернопіль». Шлях воїна почав ще у 2020 р. — разом зі своїм підрозділом виконував завдання в зоні проведення АТО / ООС. Із початком повномасштабної війни долучився до добровольчого батальйону «Карпатська Січ», брав участь у боях в районі населених пунктів Ірпінь, Буча, Гостомель, Стоянка Київської області, згодом — в оборонних діях на підступах ворога до Барвінкового, Вірнопілля, Ізюма на Харківщині. У червні 2022 р. став військовослужбовцем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду командира відділення батареї управління та артилерійської розвідки. Брав участь у визволенні Харківщини у 2022 р., в обороні Бахмута й Соледара. «Ще зі студентських років Андрій був пасіонарним молодіжним активістом, зокрема членом молодіжної громадської організації «Сокіл Свободи» (тернопільського осередку ВГО «Сокіл»), займався національно-патріотичним вихованням та вишколом молоді. Мій брат — найкращий, чуйний, добрий, справедливий, мав честь та совість, був дуже патріотичним, націоналістом, людиною зі своєю позицією. Статний, любив спорт, із блискучим почуттям гумору, вся наша сім'я його обожнювала, з ним не можна було нудьгувати. Цікавився усім — від політики до економіки, він мав купу планів на це життя, але пішов усіх нас захищати, став воїном, бо Україну любив понад усе та хотів жити саме тут — у незалежній суверенній Україні», — розповіла рідна сестра воїна Вікторія. За свою службу Андрій Степанець мав низку нагород, серед яких: відзнака Київського міського голови — нагрудний знак «За сприяння обороні Києва», відзнака Головнокомандувача ЗСУ — нагрудний знак «Золотий хрест», відзнака першого заступника голови Тернопільської обласної ради «За особисту мужність, проявлені патріотизм і незламність при обороні територіальної цілісності й незалежності України». Поховали захисника в рідному селі. В Андрія залишились батьки, вітчим, брат і сестри.