Ільків Андрій Тарасович (Провідник)

Молодший сержант Андрій Ільків (позивний Провідник) загинув 16 вересня 2023 р., виконуючи бойове завдання поблизу с. Новодарівка Запорізької області. 4 серпня захиснику виповнилося 45 років. Андрій родом із с. Куничі Івано-Франківської області, але був жителем с. Волосів. Здобув фахову освіту в професійно-технічному училищі. У мирному житті працював здебільшого за кордоном. Любив ходити на риболовлю та займатися будівництвом. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік без роздумів пішов на фронт заради своїх рідних та Батьківщини. Воював у складі 201-го окремого батальйону 102-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки. За службу військового нагородили відзнаками «За бойову звитягу», «Ветеран війни» та «Незламним героям російсько-української війни» (посмертно). «Тато був справжнім, незламним, безсмертним воїном. Завжди всім допомагав, ніколи не шукав легких шляхів. Був завжди життєрадісним і відкритим. Я була єдиною дочкою, якою тато завжди пишався, мріяв про краще життя після перемоги у нашій вільній, мирній країні. У нього були грандіозні плани на життя, та, на жаль, клята війна все перекреслила… Жив за принципом, що справжній командир повинен іти першим у бій і виходити останнім з бою, адже командир — батько для своїх солдатів! Як же сильно ми сумуємо за тобою… Наш рідний, голуб сизокрилий… У чистих хмарках спочивай із Богом…» — написала Вікторія Ільків. Поховали захисника у с. Волосів на Івано-Франківщині. В Андрія залишилися батьки, дружина і донька.