Черников Андрій Володимирович (Чорний)
5 січня 1999 – 15 лютого 2023Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Андрій Черников (позивний Чорний) загинув 14 лютого 2023 р. під час оборони від окупантів м. Бахмут на Донеччині. У січні воїну виповнилося 24 роки. Андрій народився у м. Первомайський Харківської області. Закінчив Харківський державний політехнічний коледж за спеціальністю «Спеціалізовані комп'ютерні системи». До загибелі був студентом Українського державного університету залізничного транспорту. Цікавився грою на гітарі та більярдом. Займався бальними танцями. Полюбляв активний стиль життя: ходив у походи, їздив на море. Жив із нареченою у Харкові. Після строкової служби хлопець вирішив залишитися в армії. Уклав контракт із 3-ю оперативною бригадою імені Петра Болбочана Національної гвардії України. Був командиром відділення роти оперативного призначення на бронеавтомобілях. Повномасштабну війну зустрів у зоні проведення ООС на Луганщині. Потім брав участь у боях за Харківську область. З листопада воював на Донеччині. Останні три місяці життя Андрій виконував бойові завдання в м. Бахмут. У січні 2023 р. молодший сержант Андрій Черников був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Наш Андрюша був неймовірним і найкращим сином, коханим чоловіком та другом. Він ніколи нікому не відмовляв у допомозі, завжди підказував і вчив своїх друзів та знайомих. Він увесь час усміхався і казав, що все буде добре, хоча перебував у самому пеклі. У нього було багато друзів, які його шалено любили й поважали. Ми з ним мали великі плані на майбутнє. Він був справжнім і мужнім героєм. Для мене він був та є ідеальним чоловіком. Такого, як він, ніколи більше не буде. Він був опорою, підтримкою, ніколи не давав мені опускати руки. Андрій навчив мене багатьох речей і багато що показав. Нам його дуже не вистачає. Дуже сумуємо за ним. Він завжди буде в нашій пам'яті і наших серцях. Такого більше ніколи не зустріну і так щиро, по-справжньому не покохаю. Він був моїм першим та останнім справжнім коханням», — розповіла наречена загиблого Ірина. Поховали воїна у рідному місті. В Андрія залишилися батьки, наречена, бабуся з дідусем.Платформа пам'яті 'Меморіал'