Главацький Андрій Віталійович (Іспанець)

Солдат Андрій Главацький (позивний Іспанець) загинув 4 липня 2024 р. біля м. Вовчанськ на Харківщині. Коли виходив на позицію, ворог застосував артилерію, внаслідок чого боєць дістав множинні осколкові поранення та вибухову травму. Йому було 44 роки. Андрій родом із м. Красилів Хмельницької області. Закінчив Красилівську школу № 1 та Красилівське професійно-технічне училище № 12. У мирному житті працював будівельником. Любив подорожувати, відвідувати цікаві та мальовничі місця у різних куточках України, полюбляв прогулянки, його покликанням також було приготування смачних страв. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став бійцем 33-го окремого штурмового батальйону Збройних сил України. Обіймав посаду навідника — старшого стрільця. «Мій тато — моя підтримка, опора, приклад гідної людини, моя мотивація, друг, з яким можна поговорити і розповісти свої переживання та історії, моя допомога, мій порадник, моя безпека, частинка мене, частинка мого серденька, відважний, мужній воїн, мій Герой. Завжди був позитивним, життєрадісним, любив життя, був активною людиною, ніколи не сидів на місці. Тато мав багато друзів, знайомих, також знав моїх друзів, і вони його знали, завжди питали один за одного, любив кожного і всіх, постійно простягав руку допомоги, виручав у складних ситуаціях. Він був надійним товаришем, якому можна було довіряти і не перейматися, людиною, яка завжди виконувала свої обіцянки, людиною слова, душею компанії… Я завжди була для нього маленькою дівчинкою, він казав про мене: «Вона — моє усе, вона — моє життя». І так само і він, ні на краплю не менше для мене. Я пишаюсь і радію тому, що я дуже схожа на свого тата. Я безмежно люблю свого тата, Андрія Віталійовича, дуже сумую за ним і пишаюсь, він — Герой. Він назавжди залишиться зі мною, назавжди залишиться в моєму сердечку», — розповіла Каріна Главацька. Поховали Андрія на Алеї Слави міського кладовища у м. Красилів. Удома на нього чекала донька.