- Укр
- Англ
Харків Андрій Васильович (Hornet)
9 листопада 1997 – 15 серпня 2023Львівська обл. – Запорізька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Народився 9 листопада 1997 року у с. Куликів Червоноградському районі Львівської області. Здобував середню освіту з 1 по 9 класи у Куликівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та опісля, до 11 класу навчався у Синьківській ЗОШ І-ІІ ступенів. Опісля здобуття середньої освіти переїхав до Львова та вступив на хімічний факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався з 2015—2019 роки. На третьому курсі вступає на кафедру військової підготовки Національної академії сухопутних військ від ЛНУ та у 2019 році складає присягу. З початком повномасштабної російсько-української війни, Андрій долучився до захисту української держави, беручи участь у визволенні Харківщини, Сумщини, Донеччини, Запоріжжя. Відомо також, що брав участь у визволені Охтирки, Хотині, Іскрісківщини, Волфиного, Покровського, Оріхова. Добровольцем пішов на фронт, проходив військову службу у складі 1 механізованого батальйону 116 бригади. У нього залишилися: мама — Світлана Петрівна, тато — Василь Володимирович, наречена — Людмила Городна, брат — Тарас Харків, бабуся та дідусь, друзі.«Став на захист нашої Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Це був гарний офіцер, завжди на позитиві, без зайвих питань готовий виконати свою роботу. Його поважали, любили! Це важка втрата для родини, друзів, односельчан, побратимів та усіє громади», — пишуть про нього. Віддав життя заради того, щоб ми могли навчатися, працювати, любити і жити…Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Андрій Харків, позивний Hornet, поліг 15 серпня 2023 року під час штурмових дій в районі села Роботине Запорізької області. Офіцеру назавжди 25. Андрій народився в селі Куликів Львівської області. У 2015-2019 роках навчався в Львівському національному університеті імені Івана Франка на хімічному факультеті. Після того був прийнятий на військову службу за контрактом. Служив до 2021 року. Потім працював у приватній охороні. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік без вагань пішов захищати Україну. Служив у 116-ій окремій механізованій бригаді. Командував взводом. Був нагороджений відзнакою «Честь і Слава». «Завжди усміхнений і впевнений у собі. На всі питання завжди мав відповідь: «Хто, як не я?», «А що я скажу своїм дітям?», «На все воля Божа». Коли почалась війна, він одразу знав, що буде захищати своє до останнього! Мріяв про щасливе сімейне життя. Багато про що мріяли, готувались до весілля. Був неймовірно доброю і щасливою людиною, яка цінує це життя і людей у ньому… У нього в селі дідусь займався бджолами, тримав пасіки. Тому Андрій обрав собі такий позивний – Hornet . Хотів, щоб щось нагадувало про дім, адже в перекладі це – Шершень. Порівнював свій характер із шершнями, тому що вони відносно неагресивні до людей і тварин, захищаються лише виключно для самооборони. Він загинув Героєм. Тим, ким був все життя! Він врятував життя своїх побратимів ціною власного. Бо вони були для нього сім'єю. Він не міг інакше. Якби він їх втратив, ніколи собі цього не пробачив би!» – розповіла наречена офіцера Людмила Городна. Поховали Андрія в рідному селі. Вдома на нього чекали батьки Світлана Петрівна і Василь Володимирович, брат Тарас, наречена, дядько, дідусь, бабуся.Платформа пам'яті 'Меморіал'