Кушнір Андрій Вікторович (Пітон)

Старший лейтенант Андрій Кушнір (позивний Пітон) загинув 28 жовтня 2022 р. поблизу с. Андріївка Бахмутського району Донеччини. Виконуючи бойове завдання з покращення тактичного розташування батареї, дістав смертельні поранення. Андрій народився в російському місті Тинда. У дитинстві переїхав з батьками на Хмельниччину, до с. Божиковець. Там здобув середню освіту. У 2006 р. був призваний на строкову службу до ЗСУ, через рік уклав контракт. Службу проходив у в/ч А3091 на Житомирщині. У 2017 р. вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, де вивчав наземну артилерію. Після випуску в 2021 р. був направлений для проходження подальшої служби в 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького. Того ж року вирушив виконувати бойові завдання на територію проведення ООС у Донецькій області. Повномасштабне вторгнення офіцер зустрів разом із підрозділом під Бахмутом. 2 березня 2022 р. був призначений командиром протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону 30-ї ОМБр. Брав участь у боях за Харківщину й Донеччину. За свою службу військовий отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». «Андрій був дуже хорошою людиною, найкращим батьком для донечки, турботливим сином. Говорив, що не треба хвилюватися, війна закінчиться, я приїду до вас і будемо разом святкувати перемогу... Та не судилося…» — розповіла його рідна тітка Алла Гуменюк. Поховали офіцера в с. Божиківці Хмельницької області. У захисника залишилися батьки, брат-військовослужбовець, дружина, донька, інші рідні, друзі та побратими. Посмертно Андрія Кушніра нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та присвоєно звання капітана. Також героєві посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Звягель», де він прожив більшість життя. На фасаді школи, яку закінчив Андрій, встановили меморіальну дошку на його честь.