- Укр
- Англ
Шова Андрій Васильович (Хруст)
9 вересня 1992 – 4 травня 2022Чернівецька обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Андрій Шова (позивний Хруст) загинув 4 травня 2022 р. в районі с. Прудянка на Харківщині. Автомобіль, в якому він перебував, підірвався на фугасній міні під час евакуації поранених та загиблих з поля бою. Андрій отримав смертельні поранення. Йому назавжди 29 років. Андрій родом з Чернівецької області. Навчався у Нижньостанівецькій школі. Проходив строкову військову службу у Повітряних силах ЗСУ. У 2019 р. закінчив Чернівецький факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де навчався на кафедрі «Технологія машинобудування та металорізальні верстати». У мирному житті був співвласником СТО «AS Сервіс». Захоплювався автомобілями, але його щирим покликанням була військова справа. Був активним учасником Революції гідності, пізніше одним із перших поїхав на Донбас. Брав участь в АТО у складі 10-ї ОГШБр, 24-ї ОМБр та 53-ї ОМБр. Мав статус учасника бойових дій, був нагороджений медаллю «Ветеран війни». З початком повномасштабної війни Андрій взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від російських окупантів. Проходив службу у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», де обіймав посаду стрільця. Разом із побратимами брав участь у звільненні Сумської та Харківської областей. «Він був і є найкращою людиною: дбайливим батьком, коханим чоловіком і люблячим сином. Завжди прикривав побратимів, врятував не одне життя. Майстер на всі руки, будь-яку річ міг перетворити на шедевр. Шкода, що небо забирає найкращих. Це непоправна втрата й біль на все життя для всіх нас. Найбільше у житті він хотів щасливого дитинства для своїх дітей, завжди казав, що діти не мають бачити війни. Він уже знав жорстокість ворога, тому без вагань став на захист всіх дітей України й українського народу. Він казав: «Мають воювати за дітей батьки, доки живі» та «Хто, як не ми?!», — розповіла дружина загиблого героя. Поховали Андрія у рідному селі Верхні Синівці Чернівецької області. Вдома на нього чекали мама Олена, дружина Марина, донька Ніна, син Микола та улюблена собака Джесіка. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «На славу Чернівців».Платформа пам'яті 'Меморіал'