- Укр
- Англ
Солопихін Андрій Вікторович (Соло)
13 грудня 1982 – 12 травня 2023Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Not yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 40-річний старший солдат Андрій Солопихін (позивний Соло) загинув 12 травня 2023 р. біля с. Оріхово-Василівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, захисник підірвався на ворожій міні. Андрій народився і жив у Харкові. Його батько рано помер, і ще з підліткового віку хлопець став піклуватися про маму і сестру. Навчався у місцевих школах № 117 та № 16. Із 13 років займався велоспортом у спортшколі «Динамо». У 10-му класі перейшов до Харківського спортивного інтернату № 1, де почав займатися шосейними перегонами. У 2004 р. закінчив Харківську державну академію фізичної культури за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт» і здобув кваліфікацію викладача фізичного виховання, тренера з велосипедного спорту. Мав звання майстра спорту України, неодноразово займав призові місця на чемпіонатах України серед юніорів і студентів. Після випуску почав працювати у будівельній компанії, згодом — у компанії кабельного телебачення й інтернету. За роки роботи вивчив рідний Харків, назви його вулиць і провулків, розташування будинків і різні шляхи пересування між районами. Любив їздити на замовлення на велосипеді. Із 2019 р. почав самостійно виконувати підрядні роботи з встановлення електричного обладнання та кабелів, згодом став співробітником харківської будівельної компанії, де й працював до початку війни, останній рік — на посаді начальника лабораторії металів. 23 березня 2022 р. Андрій добровольцем записався до лав територіальної оборони Харківської області. Службу проходив у 225-му батальйоні 127-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Одразу після навчання вирушив на Ізюмський напрямок. Боєць розповідав рідним, що перші тижні війни були найскладнішими, але він із товаришами зміг утриматися на позиціях і дати гідну відсіч ворогу. Андрій власноруч двома пострілами з ручного гранатомета підбив ворожий танк. Під час контрнаступу і після майже повного звільнення Харківщини у вересні 2022 р. його підрозділ перевели на північ області, де разом із іншими бригадами боєць брав участь у звільненні Козачої Лопані та інших населених пунктів. За успішні дії зі звільнення території Андрія нагородили медаллю «За військову службу Україні». На початку 2023 р. захисник пройшов додаткове навчання з ведення війни та управління бойовими підрозділами. Його призначили командиром відділення, а на початку березня 2023 р. перевели на Бахмутський напрямок. «Він був відданим сином, люблячим батьком та надійним братом», — зазначила рідна сестра полеглого воїна Ольга. Поховали Андрія на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові. У нього залишилися мама, донька, сестра, племінник, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'