- Укр
- Англ
Халак Андрій Юрійович (Халк)
27 травня 1995 – 30 листопада 2022Львівська обл. – Миколаївська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Халак Андрій Юрійович народився 27 травня 1995 р. у с. Переможне Львівської області. У 2012 р. вступив до Погірцівського вищого професійного училища, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. З 2020 р. працював у міжнародній групі компаній із логістики «Нова Пошта» та був співвласником сімейного бізнесу. 20 лютого 2014 р. отримав кульове поранення плеча під час Революції гідності. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну приєднався до ЗСУ. Служив у 63-й окремій механізованій бригаді. Був протитанкістом. Загинув 30 листопада 2022 р. під час виконання бойового завдання біля с. Благодатне на Миколаївщині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Андрій Халак, позивний Халк, загинув 30 листопада 2022 року біля села Благодатне на Миколаївщині. Виконуючи бойове завдання у складі групі, врятував життя побратимів під час ворожого обстрілу. Захиснику було 27 років. Андрій народився селі Переможне Львівської області. У 2012 році вступив до Погірцівського вищого професійного училища, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. З 2020 року працював у міжнародній групі компаній з логістики «Нова Пошта» та був співвласником сімейного бізнесу. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави захисників України, приєднавшись до ЗСУ. Служив у 63-ій окремій механізованій бригаді. Був протитанкістом. У вересні 2022-го бійця нагороджено відзнакою «Знак пошани», а за місяць до загибелі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Андрій був учасником Революції Гідності, де допомагав відносити поранених подалі від Жовтневого палацу. 20 лютого 2014 року отримав кульове поранення плеча. Він був завжди активний у всьому. Його сміливість, відвага та гідність не дозволяли бути осторонь, тому дуже часто знаходився у найгарячіших точках та боях», – розповів друг Назар Коростенський. «Він був справжнім патріотом. З перших днів, як почалась війна, одразу вступив до лав ЗСУ. Хоробрий, добрий, щирий – такий він у нас був, але, на жаль, уже нема... І Герой для нас він з великої літери», – додала дружина рідного брата загиблого. Поховали воїна у рідному селі. У нього залишились батьки, двоє братів з сім'ями, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'