- Укр
- Англ
Кудабеков Андрій Зейнуллович (Бек)
9 березня 1974 – 31 жовтня 2023Угорщина – Чернігівська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Андрій Кудабеков народився 9 березня 1974 року в Будапешті в родині військовослужбовця. Від 1990 року в Чернігові, де закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 1992—1994 роках проходив строкову службу. Працював підприємцем- також очолював фірму «Меблі м'які, як хмари». Активний учасник Революції гідності. Тоді під час зіткнень 18—19 лютого 2014 року з «Беркутом» на Майдані Незалежності в Києві він зазнав контузії. Від 2014 року воював добровольцем у складі батальйону «Чернігів». У серпні того ж року, евакуюючи загиблих та поранених бійців Збройних сил України, потрапив у полон до окупантів у м. Горлівці, що на Донеччині. Згодом самостійно з нього звільнився та залишив окуповану територію. У листопаді 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Учасник боїв на території Донецької та Луганської областей. Демобілізований в серпні 2015 року.2016 року в Чернігові заснував ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака». Займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців Збройних сил України. У 2019—2021 роках служив заступником начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. У лютому 2022 року повернувся із закордонного відрядження та долучився до оборони України. Сформував та очолив загін Сил спеціальних операцій ЗСУ. Брав участь у боях за Чернігів, а потім воював на інших ділянках фронту. Загинув 31 жовтня 2023 року під час боїв з диверсантами в районі с. Леонівки, що на Чернігівщині. Похований на кладовищі «Яцево» в Чернігові. Залишилася донька.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Майор Андрій Кудабеков, позивний БЕК, загинув 31 жовтня 2023 року в районі села Леонівка на Чернігівщині, що поряд з кордоном ворожої РФ. Виконуючи спеціальне завдання, поліг у бою з диверсантами. Андрій народився в родині військовослужбовця в місті Будапешт, Угорщина. З 1990 року жив в українському Чернігові. Закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». До 2014 року займався підприємницькою діяльністю та був директором фірми «Меблі м'які, як хмари». Потім присвятив себе захисту країни. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. У 2016-му створив ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака» у Чернігові, займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців ЗСУ. З грудня 2019-го по грудень 2021-го служив у Держспецзв'язку України на посаді заступника начальника управління. Отримав офіцерське звання «лейтенант». Далі всі звання до майора включно отримував достроково. У лютому 2022 року перервав закордонне відрядження і приїхав захищати Україну. Долучився до в\/ч 4456 Сил спеціальних операцій ЗСУ, обійняв посаду начальника загону. Спочатку обороняв Чернігів, а згодом вирушив на інші гарячі напрямки. За період служби військовий неодноразово відзначався нагородами, зокрема: орденом «Лицарський Хрест Добровольця», медаллю «За оборону рідної держави», медаллю «За військову доблесть України», нагрудним знаком «Знак Пошани», відзнакою «Учасник бойових дій» (ветеран війни), нагороджений вогнепальною зброєю – пістолетом ПМ, а посмертно – медаллю «За оборону Чернігова». «Андрій був відважною людиною, завжди йшов вперед, не оглядаючись ніколи. Він був завжди за правду, справедливість і цілісність своєї країни. За свою Батьківщину віддав найдорожче, що мав – своє життя. Він був прекрасним сином, братом, найкращим батьком для своєї доньки», – зазначила його племінниця Ольга Дехане. Похований офіцер на кладовище «Яцево» в Чернігові. В Андрія залишилися донька, любляча родина, багато друзів і побратимів.Платформа пам'яті 'Меморіал'